У ніч з 29 на 30 березня 2025 року українці традиційно перевели стрілки годинників на одну годину вперед — країна знову перейшла на літній час. Попри неодноразові ініціативи скасувати сезонне переведення годинників, ритм життя мільйонів людей знову змінився. Найбільше це відчувають мешканці великих міст, зокрема Києва, де навіть одна година може стати викликом для цілого мегаполіса.
Чому годинники досі крутять: політика, закон і реальність
Ще у 2024 році Верховна Рада підтримала законопроєкт №4201, яким передбачено повну відмову від переведення годинників і закріплення постійного зимового часу. Автором ініціативи став Руслан Стефанчук — голова парламенту. Головна аргументація — повернення до природного, астрономічного часу, який краще узгоджується з біоритмами людини.
Проте закон досі не підписаний президентом, а тому, попри рішення парламенту, українці змушені й далі жити за умовним «годинниковим компромісом». Це створює парадоксальну ситуацію — політичне рішення ухвалене, але юридично не набрало чинності.
Столиця у ритмі зміщеного часу
Київ — місто, яке реагує на зміну часу гостріше за інші регіони. Ранкові затори, стиснені графіки транспорту, переформатовані робочі зміни — усе це частина масштабного зсуву, який відбувається щороку навесні та восени.
- Громадський транспорт запускається раніше, що вимагає зміни режиму роботи персоналу та пасажирів.
- У деяких держустановах зростає кількість запізнень співробітників протягом перших днів після переведення часу.
- Компанії з міжнародними зв’язками змушені оновлювати графіки зустрічей та відеоконференцій.
«Одна година — не дрібниця. В умовах великого міста навіть незначне зрушення здатне дестабілізувати логістику, вплинути на ринок перевезень і відобразитися на ритмі бізнесу», — коментує транспортний аналітик Олексій Бурлак.
Біологія проти графіка: як організм реагує на зміну часу
Незважаючи на технічну простоту — лише один рух стрілки — для організму це стрес. Медики щороку попереджають про наслідки адаптації, яка може тривати кілька тижнів. Серед основних симптомів: безсоння, дратівливість, втому та навіть загострення хронічних хвороб.
Основні ефекти на здоров’я:
- Порушення сну — у перші дні люди часто скаржаться на труднощі з засинанням і ранковим пробудженням.
- Серцево-судинні ризики — статистика свідчить про збільшення кількості інфарктів одразу після переходу на літній час.
- Зниження концентрації — особливо критичне в умовах високої відповідальності, наприклад для водіїв чи медиків.
- Психоемоційний дискомфорт — дратівливість, зниження настрою, апатія.
«Переведення годинника — це більше, ніж зміна розкладу. Це удар по внутрішньому годиннику людини, особливо в умовах стресового оточення мегаполіса», — пояснює сомнологиня Ольга Ткаченко.
Світовий контекст: хто вже відмовився від сезонного часу
У 2019 році Європейський Союз підтримав ідею скасування переведення годинників. Згідно з новими правилами, кожна держава-член ЄС має право самостійно обрати — залишитися на зимовому або літньому часі. Планували реалізувати це до 2021 року, але пандемія COVID-19 уповільнила процес.
Країни, які вже живуть без сезонного переведення:
- Ісландія
- Білорусь
- Росія
- Туреччина
Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина, Франція та Італія, досі продовжують практику переведення годинників, але з очікуванням остаточного рішення на рівні Союзу.
Європейський час як геополітичний сигнал
Для України синхронізація часу з Європою — не лише питання зручності, а й символ політичного та економічного курсу. Якщо більшість країн ЄС залишаться на літньому часі, а Україна перейде на постійний зимовий, це створить нову асиметрію в транспортних, фінансових та ділових зв’язках.
- Авіаперевезення — розклад рейсів між країнами стане складнішим для планування.
- Фінансові операції — розрив у часі створює незручності у міжбанківських розрахунках.
- Ділові зустрічі — різниця у часі може спричинити плутанину у міжнародній комунікації.
«Питання часу — це не лише астрономія. Це інфраструктура, комунікація, бізнес. Україна має обрати той ритм, який не відштовхуватиме її від партнерів», — наголошує економічна експертка Ірина Савчук.
Що думають українці?
Опитування соціологічної групи «Рейтинг» у 2024 році показало: 68% громадян підтримують скасування сезонного часу. Проте попри громадську підтримку, політична воля ще не сформувалася у фінальне рішення.
Доки закон №4201 лишається без підпису, Україна залишається в режимі тимчасового компромісу. І хоча більшість експертів закликає до остаточного переходу на постійний час, поки що мільйони українців знову адаптуються до життя на годину раніше — з усіма наслідками, які це приносить.
