Попри те, що за кордоном інклюзивний посуд уже відомий, в Україні знайомство з такими виробами лише починає набувати обрисів. Новий випуск ютуб-проєкту «Каштан. Бізнес» розповідає про київську керамістку, яка допомагає людям з травмами чи захворюваннями адаптуватися до буденних дій завдяки спеціально розробленому посуду.
Працювати з глиною художниця Вікторія Белявська почала у 2021 році. Вона згадує, що перший поштовх дати публічний старт цьому напрямку з’явився після того, як заклад Naushi використав інклюзивні тарілки бірюзового кольору, і саме з ними керамістка записала перше відео про свій задум.
«Насправді, я дуже вражена, що в мене вийшло здивувати ним українців, тому що за кордоном ринок інклюзивного посуду трошечки розвивається, і там інклюзивних товарів значно більше. Але дуже класний поштовх був від закладу Naushi – саме в них з’явилися перші інклюзивні тарілочки в такому бірюзовому кольорі. І саме з їхніми тарілками я записала своє перше відео, де розповіла, що є така ідея, давайте пробувати», – згадує Вікторія.
Перші інклюзивні тарілки створили у США для людей з ампутованими кінцівками, церебральним паралічем, паралічем Ерба, хворобою моторних нейронів, розсіяним склерозом, хворобою Паркінсона чи після інсульту. Усередині таких виробів розміщені штифти, що дають змогу користувачам нарізати їжу однією рукою, а високий задній край полегшує підхоплення дрібних шматків. Нижній край, навпаки, спрощує процес нарізання.
Показуючи один зі своїх виробів, Вікторія пояснює функціональність тарілок і особливості зон з різним призначенням. Вони створені для утримання та нарізання продуктів, що часто вислизають під час їди однією рукою.
«Ця тарілка саме для людей, які їдять однією рукою, – показує Вікторія. – Часто, коли ми користуємося двома руками, не помічаємо, як однією рукою притримуємо їжу. Штифти утворюють зони для тримання та нарізання різних типів і розмірів їжі. Є більша зона для філе чи стейку, а інші – для котлети або вареного яєчка».
До кожної тарілки майстриня додає коротку інструкцію. Для закладів харчування вона радить використовувати силіконові ніжки, щоб посуд не ковзав, а вдома – силіконові харчові килимки, які надійно фіксують виріб на поверхні.
Споживачами інклюзивного посуду є три основні групи людей. За словами Вікторії, це військові, яким вироби надсилають і під час реабілітації, і для користування вдома; люди, які купують тарілки для літніх батьків; а також батьки, що замовляють їх для дітей або підлітків із певними хворобами.
«Перша категорія – це наші військові… Друга група – приватне користування для літніх батьків. І третя – коли батьки замовляють для своїх діток, підлітків, які мають певні захворювання», – каже керамістка.
На полицях у майстерні Вікторії зберігаються подяки від військових. Вона розповідає про участь у капеланському проєкті «Покрова», під час якого восени працювала разом із бійцями на позиціях у Донецькій області.
«Найцінніше – оце… «Від Антошки, 152-а бригада, Покровськ, 2024». Ми їздили на позиції, спілкувалися й творили. Це мені подарували», – говорить вона.
Зараз майстриня працює над розширенням колекції. В «Superhumans» уже тестують перші прототипи нових виробів – глибокої тарілки, спеціального стаканчика та кількох пласких варіантів, створених з урахуванням потреб людей із подвійною ампутацією.
«Перші тарілки прототипу вже знаходяться в «Superhumans». Це буде глибока тарілка, спеціальний стаканчик і ще декілька пласких тарілок, щоб вони були зручніші при подвійній ампутації», – каже Вікторія. – «Сподіваюсь, що їх буде більше вироблятися і розповсюджуватися».
