Попри зниження кількості кримінальних проваджень щодо шахрайств, аферисти не зменшують активності і вигадують дедалі хитріші способи виманити персональні дані та гроші українців. Від фейкових опитувань та соцвиплат до підроблених документів і погроз арештом – нові схеми з’являються щомісяця.
За даними Opendatabot, з початку року і до серпня в Україні відкрили понад 35 тисяч проваджень за фактами шахрайств. Хоч ця цифра менша за торішню, вона суттєво перевищує показники довоєнного періоду. Лідером за кількістю звернень традиційно залишається Київ – лише за вісім місяців зафіксовано майже п’ять тисяч кримінальних справ.
Опитування із «винагородою»
Однією з найактивніших схем останнього часу стали фальшиві опитування «від банку». Зловмисники розсилають у месенджерах пропозицію пройти короткий тест і обіцяють грошову винагороду вже за кілька годин.
Людину скеровують на сторінку, стилізовану під сайт банку. Після завершення «опитування» шахраї просять номер телефону, SMS-код та навіть PIN-код картки. Це дозволяє їм авторизуватися у банківських застосунках і виводити гроші.
«Жертва переходить на сайт, проходить опитування, і далі її просять ввести номер телефону, код із SMS та PIN-код», – попереджає кіберполіція.
Правоохоронці нагадують: переходити за надісланими посиланнями не можна, а офіційні опитування завжди публікують лише на офіційних ресурсах банків.
Ажіотаж навколо «Зимової підтримки»
Початок урядової програми «Зимова підтримка» миттєво використали шахраї, пропонуючи громадянам оформити «спеціальну картку» для отримання разової виплати.
У повідомленнях наголошують, що оформлення нібито доступне лише за певним посиланням. Насправді ж сторінка є фішинговою. Скриншоти таких розсилок оприлюднив народний депутат Данило Гетманцев.
«Нагадую: ніколи не переходьте за сумнівними посиланнями та не передавайте дані своєї банківської картки… Щоб отримати державну допомогу, не потрібно оформляти «спеціальні» картки», – написав Гетманцев.
«Виплати» від фондів і міжнародних організацій
Соцмережі знову наповнились відео про нібито виплати від «Українського Червоного хреста» по 2 500 гривень. Організація спростувала інформацію, пояснивши, що автори маніпулюють застарілими та нечинними програмами.
«Український Червоний Хрест не здійснює виплати за тією програмою…», – наголосили у заяві.
Мета таких роликів – виманити дані банківських карток. Постраждалих стає більше: лише у жовтні мешканець Волині втратив понад 103 тисячі гривень після того, як «оформив допомогу» на фейковому сайті. Аналогічну схему застосували і щодо жителя Тернополя, з рахунку якого шахраї списали 20 300 гривень.
Продаж неіснуючих посвідчень водія
Окремий напрямок шахрайства – пропозиції швидко оформити посвідчення водія онлайн. Зловмисники копіюють дизайн офіційних ресурсів МВС, призначають фіксовану оплату та надсилають жертві фото вигаданого документа. Потім вимагають «доплату за внесення до реєстру».
Шахрайство відкривається лише тоді, коли людина звертається до сервісного центру МВС або не знаходить документа в «Дії».
«ГСЦ МВС та Кіберполіція радять користуватися лише офіційними джерелами», – наголошують правоохоронці.
Погрози блокуванням комп’ютера
У листопаді з’явилася нова схема – масова розсилка повідомлень про блокування комп’ютера від імені МВС. Користувачів лякають «переглядом заборонених матеріалів» та вимагають сплатити «штраф» через сторонній сайт.
Аферисти погрожують видалити всю інформацію з комп’ютера і розіслати контактам нібито компромат, якщо «порушник» не виконає інструкції.
«МВС України або Національна поліція України не вимагають сплати штрафів через сторонні вебресурси», – підкреслили у кіберполіції.
Псевдолисти від НАБУ
Ще одна схема місяця – фішингові листи від імені НАБУ. У них міститься посилання на сайт nabu.org.ua, який візуально копіює офіційний домен відомства.
«Офіційне доменне ім’я НАБУ – nabu.gov.ua… Будьте пильними і не відкривайте підозрілі листи», – закликали у Бюро.
Такі повідомлення створюють ілюзію офіційності, але є частиною спроби шахраїв отримати доступ до персональних даних громадян.
Загалом експерти кібербезпеки наголошують: чим активніше держава розширює цифрові сервіси та програми підтримки, тим винахідливішими стають шахраї. А головним захистом від афер залишається лише уважність і вчасна перевірка будь-якої інформації на офіційних ресурсах.
