С
Частина історичної будівлі на вулиці Китаївській, яка ще 2021 року постраждала від пожежі, й досі залишається житловою. Водночас міська влада лише тепер заговорила про розселення її мешканців, і це викликало низку запитань щодо справжніх мотивів такого кроку.
Будинок-пам’ятка під номером 32/2 був зведений наприкінці XIX століття як корпус військового шпиталю. У 1920-х роках його націоналізували та облаштували під комунальні квартири. У 2011 році будівля отримала офіційний статус пам’ятки культурної спадщини. Проте пожежа, що сталася у 2021 році, зруйнувала частину другого поверху та зовнішню дерев’яну веранду, яка виконувала функцію сходової клітини. У трагедії загинуло двоє людей. Попри це, у лівій частині будівлі мешканці продовжують жити, і стан цієї частини дозволяє експлуатацію.
Пам’яткоохоронець Дмитро Перов у коментарі для Каштан NEWS зазначив, що пожежа суттєво не вплинула на цілісність будинку: «Згоріла одна квартира та веранда, але інші квартири лишилися придатними для проживання. Усе в порядку, люди там мешкають».
Втім, Київрада лише у листопаді 2024 року ухвалила рішення № 181/9989, яким доручила Департаменту будівництва розселити мешканців. Проблема застопорилася через суперечки, якою саме має бути житлова площа для власників кімнат у комуналках. У квітні 2025 року депутати від «Європейської солідарності» на чолі з Володимиром Прокопівим запропонували визначати площу відповідно до ДБН і негайно розпочати розселення. Ініціатива отримала підтримку ЖКГ-комісії, але не пройшла бюджетну. Попри це її винесли на порядок денний вересневого засідання, яке відбулося в скороченому форматі, тому питання так і не розглянули.
За словами Дмитра Перова, проєкт виглядає привабливим лише на перший погляд: «Хто ж буде голосувати проти вирішення житлових питань? Але диявол криється в деталях. Ідея полягає в тому, щоб розселити всіх мешканців, навіть тих, чиї квартири не постраждали. А ми знаємо, що часто буває з пам’ятками, коли їх повністю звільняють».
Активіст наводить приклад із будинком на Жилянській, 116А, де у жовтні 2022 року влучив російський дрон-камікадзе. Тоді загинуло п’ятеро людей, а під’їзд зруйнували від першого до четвертого поверху. Проте мешканці досі не отримали компенсацій і судяться з міською владою. «Чому ж у випадку Китаївської влада готова витрачати кошти на розселення людей, квартири яких лишаються цілими?» – ставить риторичне запитання Перов.
За його словами, йдеться не стільки про турботу про мешканців, скільки про інтерес девелоперів. Територія колишнього військового шпиталю вже давно привертала увагу забудовників. Спершу її опрацьовувала компанія «SAGA Development», пізніше – «KAN Development». «Ця місцевість у Китаєві перспективна для будівництва. Новобудови вже з’являються поруч, і на фоні них старі корпуси виглядають зайвими. Тому відселення мешканців відкриває шлях до подальшої забудови», – пояснює пам’яткозахисник.
Перов також не виключає, що після виселення будинок може «випадково» згоріти знову або його визнають аварійним, що дозволить позбавити охоронного статусу. Він переконаний, що міській владі було б дешевше й доцільніше відремонтувати пошкоджену квартиру та дерев’яну веранду, ніж купувати нові квартири для всіх мешканців. «У будинку всього кілька квартир, а придбання кожної обійдеться місту у значні суми. Це виглядає як чергова маніпуляція та схема», – підсумував він.
