У Києві розгорівся новий архітектурний скандал — з вулиці Петра Сагайдачного зникла будівля крамниці Миколи Демидова, яка вважалася пам’яткою місцевого значення й понад півтора століття формувала вигляд Подолу. Наразі правоохоронці намагаються змусити відповідальних повернути знищену архітектурну спадщину, а місто спостерігає за черговою судовою тяганиною.
Протягом майже 15 років ця споруда була офіційно на реставрації. За намальованим полотном мав ховатися фасад, який поступово відновлювали. Та на початку цього року київські активісти виявили — за ширмою не залишилося нічого від старої крамниці. Будівлю знесли потайки, а на її місці виріс монолітний бетонний каркас нового об’єкта.
Історія та сучасний стан крамниці Демидова
Будинок Миколи Демидова звели ще у 1815 році в стилі класицизму. Більше 150 років він виконував роль торгової площі — тут продавали залізні вироби, посуд, а згодом працював хлібний магазин. Останні десятиліття споруда стояла занедбаною, її фасад сховали за банером із мальованою «реставрацією».
На початку 2000-х одна з будівельних компаній отримала дозвіл на реставрацію. Реальних робіт так і не проводили — аж доки не стало очевидно: будинок просто знесли й почали будувати нову конструкцію. Головне питання зараз — чому відповідальні органи не проконтролювали стан об’єкта й дозволили знищення пам’ятки?
Офіційні версії: між прокуратурою та департаментом
Як тільки ситуація вийшла у публічний простір, Департамент охорони культурної спадщини КМДА заявив, що жодної пам’ятки не зникло, а всі розмови — маніпуляція. Проте прокуратура переконана в протилежному та подала позов до суду з вимогою змусити власника будівлі виконати умови охоронного договору і відновити крамницю Миколи Демидова на Сагайдачного, 16/5.
Правоохоронці наголошують — власник понад 17 років не робив нічого для збереження об’єкта, що загрожує повною втратою цінної архітектурної спадщини Києва. Ба більше, саме бездіяльність департаменту дала підстави прокуратурі звернутися до суду.
Схеми «реставрації» по-київськи
Як відзначають активісти, у Києві вже стала традицією схема: спочатку забудовник отримує дозвіл на реставрацію пам’ятки, потім ховає її за банером і «випадково» зносить, щоб збудувати на цьому місці новий будинок. Реальних прикладів, коли після такої реставрації повністю зберігали стару споруду, — практично немає.
Зараз на Сагайдачного, 16/5 — тиша. Бетонний моноліт залишається за декоративним фасадом, а місто чекає на судове рішення: чи повернуть історичну будівлю або забудовник продовжить своє будівництво.
