У Римі відбулася четверта Міжнародна конференція з питань відновлення України, яка об’єднала лідерів держав, представників світових фінансових організацій, бізнесу, муніципалітетів та громадського сектору. Оцінку результатів події дав директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
Один із ключових підсумків заходу — активізація так званої “Коаліції охочих”. На полях конференції відбулася низка зустрічей, які засвідчили: коаліція стає не просто ситуативною, а дедалі більше інституалізованою. Учасники заявили про створення власної штаб-квартири, а також підтвердили ідею формування іноземного військового контингенту на території України після війни.
За словами Фесенка, унікальність цієї коаліції в тому, що вона може оперативно ухвалювати рішення, оскільки тут немає права вето, притаманного ЄС чи НАТО. Це дозволяє швидше реагувати на потреби України, навіть якщо не всі країни-учасниці мають єдину позицію.
Роль США та сигнал Заходу
Особливу увагу експерт приділяє участі американської сторони: “Хоча делегація США не була представлена на найвищому рівні, їхня присутність — значний крок вперед. Адже США раніше не входили до цієї коаліції, яку вже підтримують понад 30 країн”.
Під час конференції порушувалися питання не лише економічної підтримки, а й військової допомоги, а також посилення санкцій проти Росії. Серед практичних рішень — підписання угоди з Великою Британією про постачання ракет-перехоплювачів для української ППО.
Ще одна позиція, яка об’єднала всіх учасників конференції, — констатація відсутності намірів Росії зупинити війну. Саме тому, переконаний Фесенко, акцент зробили на потребі посилення військової допомоги та політичного тиску на РФ.
Трансформація позиції США щодо Росії
Останні заяви американського керівництва, зокрема Дональда Трампа, свідчать про помітні зміни у ставленні до Москви. Як зазначив політолог, це пов’язано не лише з розчаруванням діями російського лідера, а й з прагненням Трампа продемонструвати, що для нього припинення війни має вагоме значення.
Фесенко вважає, що Путін недооцінив прагнення Трампа до реального завершення війни, а у США зростає незадоволення небажанням Кремля йти на перемовини. До таких змін у позиції Вашингтона призвів і резонанс навколо тимчасового призупинення поставок певного озброєння Україні. Це викликало дискусію не лише в американському суспільстві, а й серед республіканців.
У результаті, за словами експерта, ми спостерігаємо більш рішучі кроки з боку США — відновлення постачання зброї, обговорення нових санкційних пакетів та намір повернути Росію до переговорного процесу.
Чи йдеться про ухвалення нових законів щодо санкцій, чи про ініціативу самого президента США, поки невідомо. Однак очевидно: Захід прагне тиску на Росію, аби змусити її сісти за стіл переговорів і завершити війну.
