Постійні проблеми з електропостачанням у Києві змушують місто шукати ефективні рішення. Зважаючи на приклади Житомира, Вінниці та Рівного, стає очевидно — столиця має кому й чому повчитися. Саме місцева ініціатива, швидка реакція бізнесу та ставка на відновлювальні джерела енергії допомагають цим містам зменшити наслідки ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.
Як Житомиру вдалось уникнути відключень
Житомир практично не стикається з масовими відключеннями. Все завдяки тому, що місто вчасно інвестувало в альтернативну енергетику. Неподалік від міста працює сонячна електростанція потужністю 50 МВт — цього вистачає, щоби стабільно тримати мережу влітку без навантажень на централізоване постачання.
Але й це не все. Житомир отримав чотири газопоршневі когенераційні установки, з яких одна вже дає 2,3 МВт. Ще чотири очікуються від USAID. Генератори в місті зберегли, але використовують лише в аварійних ситуаціях — наприклад, для живлення водоканалу.
Вінницький підхід: субсидії для бізнесу замість генераторів
Вінниця теж демонструє прогрес. Хоча місто частково відчуває відключення, місцева влада свідомо відмовилась від генераторів на користь підтримки “зеленої” генерації. У квітні місто запустило програму компенсацій для підприємств, які встановлюють власні енергооб’єкти.
Компенсація становить до 1 мільйона гривень — залежно від сплачених податків. Результат не змусив себе чекати: 53 компанії вже встановили СЕС, що сумарно дає майже 13 МВт. Це дозволяє місту зменшити тиск на основну мережу без створення чергових точок вразливості.
Бізнес-модель із Рівного: як Ostchem перетворює хімію на енергію
Рівне отримало свій приклад ефективної енергетики завдяки підприємству Ostchem. Компанія не лише модернізувала добривне виробництво, а й створила генерацію потужністю 30 МВт. Вона також імпортує електроенергію, а відпрацьовану пару з виробництва аміаку перетворює на струм завдяки турбогенераторам.
Невдовзі Ostchem планує запуск нового хімічного хабу, де вироблятиметься водень з відновлюваних джерел. Таким чином, бізнес не тільки адаптується, а й підтримує національну енергосистему.
Що заважає Києву зробити так само?
У Києві вже є бізнес, який встановлює сонячні панелі на балконах. У місті достатньо підприємців, які можуть інвестувати в альтернативну енергетику. Не вистачає лише чіткої стратегії й системної підтримки з боку влади.
Бюджет столиці дозволяє запуск програм компенсацій, а співпраця з міжнародними організаціями відкриває шлях до отримання нових когенераційних станцій. Водночас приклад інших міст показує — не обов’язково вигадувати щось нове. Достатньо скопіювати те, що вже працює.
Якщо Київ візьме на озброєння досвід Житомира, Вінниці та Рівного, мешканцям столиці більше не доведеться жити за графіками та заряджати пристрої на ніч. Усе, що потрібно — діяти швидко, рішуче й не соромитись вчитися у тих, хто вже попереду.
