Минуло дев’ять місяців після того, як правоохоронці провели масштабну операцію НАБУ і САП «Чисте місто», що сколихнула всю столицю. Зараз усі підозрювані перебувають на волі, а частина з них намагається через суд зняти з себе статус фігурантів справи.
6 лютого 2025 року стало відомо, що в Київській міській раді та Київській міській державній адміністрації було викрито злочинну групу, яка займалася незаконним відведенням земель під забудову. За версією слідства, організацію очолював юрист і колишній депутат Київради Денис Комарницький, який після арештів підлеглих утік за кордон. Інших учасників доставили до СІЗО.
Серед затриманих тоді опинилися:
- заступник мера Києва Петро Оленич;
- депутат і голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв;
- депутатка Київради, членкиня земельної комісії Олена Марченко;
- заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта;
- перший заступник директора «Спецжитлофонду» Юрій Леонов.
Втім, у СІЗО вони пробули недовго – вже до середини березня всі вийшли на свободу під заставу. Як далі розвивалися події у справі «Чисте місто», розбирався Каштан NEWS.
Втеча Дениса Комарницького
У березні 2025 року журналісти «Української правди» знайшли головного фігуранта справи, ексдепутата Дениса Комарницького, у Відні. Його оголосили в розшук ще 10 лютого, але на той момент він уже нелегально залишив Україну.
За даними правоохоронців, Комарницький перетнув українсько-румунський кордон за допомогою «групи підтримки», куди входили люди з посвідченнями СБУ, кілька поліцейських із Закарпаття та місцевий депутат. У СБУ стверджують, що ці особи на момент втечі вже не мали статусу позаштатних співробітників.
Свідчення одного з організаторів утечі, Юрія Довгаленка, пролили більше світла на деталі: автівку Комарницького супроводжував автомобіль із табличкою «200», який зазвичай використовують для перевезення загиблих військових. 24 березня журналіст Віталій Глагола повідомив про можливе затримання депутата Закарпатської облради Юрія Покорби за підозрою в допомозі втечі, однак офіційного підтвердження цього факту так і не з’явилося.
9 травня Вищий антикорупційний суд заочно арештував Комарницького. Його адвокати намагалися оскаржити це рішення, але Апеляційна палата ВАКС залишила скаргу без задоволення. Подальша інформація про екстрадицію або місце перебування ексдепутата поки що відсутня.
Петро Оленич: застава, звільнення і нова справа
Заступник Кличка Петро Оленич залишив СІЗО наприкінці лютого, сплативши 15 мільйонів гривень застави. У своєму дописі у Facebook він подякував родині за допомогу, заявив про необґрунтованість підозри та повідомив, що добровільно подав заяву про відсторонення від посади.
Втім, уже 6 березня мер Києва підписав розпорядження про звільнення Оленича «за угодою сторін». Це рішення дозволило чиновнику зберегти «чисту» трудову книжку та отримати компенсацію за невикористану відпустку. Журналісти зазначали, що навіть до скандалу Оленич був одним із найбільш оплачуваних посадовців у КМДА – його місячний дохід коливався від 60 до 400 тисяч гривень.
У жовтні НАБУ передало до суду справу щодо незаконної передачі частини парку «Нивки» під забудову. Хоча прізвище фігуранта не називали, за посадою («директор Департаменту земельних ресурсів КМДА, на момент злочину – заступник голови КМДА») було очевидно, що йдеться саме про Оленича.
Михайло Терентьєв: депутат без партії, але з мандатом
Голова земельної комісії Михайло Терентьєв вийшов із СІЗО під заставу у майже 20 мільйонів гривень. Після цього Кличко пообіцяв виключити його з партії «УДАР» і позбавити депутатського мандату. Формально партія виконала цю обіцянку лише 23 травня, під час свого з’їзду.
Однак Терентьєв подав позов до суду, заявивши про порушення своїх конституційних прав. 10 червня суд призупинив дію рішення з’їзду, тому на сьогодні він залишається депутатом і головою земельної комісії, хоч і майже не з’являється на засіданнях. Попри це, улітку він намагався впливати на роботу комісій, зокрема щодо проєктів у Пейзажному парку.
Його адвокат Яків Гольдарб намагався скасувати повідомлення про підозру, але Апеляційна палата ВАКС відхилила скаргу.
Олена Марченко: застава, арешти і статус у фракції
Депутатка від «Батьківщини» Олена Марченко, яка внесла рекордну заставу у 50 мільйонів гривень, також зберегла свій мандат і членство у фракції. На сайті Київради вона досі вказана як представниця партії Юлії Тимошенко.
30 вересня ВАКС ухвалив зменшити заставу з 50 до 45 мільйонів, частину коштів повернули компанії «РОДЕО КАПІТАЛ» та фізичній особі. Тим часом на майно депутатки та її чоловіка накладено арешт – це кілька квартир, ділянки землі, садовий будинок, автомобіль Audi A3 і рахунки в банку.
Звільнені по-тихому
Інші учасники «Чистого міста» зникли з інформаційного поля, однак обіцянку Кличка очистити лави КМДА від корупціонерів частково виконано. 13 березня мер оголосив, що звільняє Оленича та заступника директора «Київблагоустрою» Олексія Мушту, а також пообіцяв позбутися ще кількох фігурантів, чиї прізвища звучали на «плівках Комарницького».
До цього списку входили:
- Валентина Святина – заступниця директора Департаменту містобудування КМДА;
- Ігор Долинський – директор КП «Київський інститут земельних відносин»;
- Володимир Шарій – директор КП «Спецжитлофонд»;
- Віктор Погребной – директор КП «Фінансова компанія «Житлоінвест».
У березні-квітні частину цих чиновників справді звільнили: Долинський пішов за власним бажанням, Шарій – за угодою сторін, а Погребного звільнили після завершення контракту. Михайла Терентьєва також прибрали з посади директора КП «Інженерний центр». Усі вони, фактично, пішли «по-хорошому», без записів про дисциплінарні порушення.
Щодо Олексія Мушти, Юрія Леонова та Валентини Святиної офіційних документів про звільнення у відкритому доступі немає, але їхні імена вже відсутні у списках керівництва підрозділів КМДА.
