Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА, створений як інструмент боротьби зі зловживаннями в столиці, за підсумками 2025 року демонструє переважно епізодичні історії про «дрібну рибу». Тим часом кияни так і не побачили результатів перевірок можливих розкрадань на сотні мільйонів гривень у ключових комунальних структурах.
Структуру створили в липні 2023 року. Очолив її Олег Тимошенко. У Положенні про Департамент першим пунктом визначено головне завдання – запобігання корупційним правопорушенням у КМДА, райдержадміністраціях, а також на підприємствах та в установах, що перебувають у сфері управління міста. Серед ключових напрямків роботи означена і перевірка повідомлень про можливі факти корупції.
Попри це, численні медіапублікації про корупцію в столичній владі, які виходили протягом року, в офіційних звітах департаменту майже не відображені. Публічної оцінки діяльності Олега Тимошенка та його команди від мера Віталія Кличка кияни також не чули.
Від укриття до какао: що показав початок року
Новий 2025 рік департамент розпочав зі справи про завищення вартості будівельних матеріалів під час спорудження протирадіаційного укриття в навчально виховному комплексі «Сузір’я» у Дніпровському районі. За результатами перевірки суму контракту зменшили на 4 622 561 гривень. Судячи з відкритої інформації, у січні це був єдиний зафіксований випадок запобігання корупційним ризикам.
У лютому увагу звернули на закупівлю какао порошку для закладів освіти Голосіївського району. Департамент констатував можливе завищення вартості товару і повідомив про попередження переплати на 220 тисяч гривень.
У березні в офіційній комунікації Департаменту з’явилася інша тема – міжнародна. Радник мера Віктор Домагальський та директор департаменту Олег Тимошенко відвідали форум Організації економічного співробітництва та розвитку в Парижі, присвячений антикорупційним стратегіям.
«Участь у цьому форумі є важливою можливістю для Києва отримати доступ до передових знань та технологій у сфері боротьби з корупцією, а також продемонструвати свої досягнення на міжнародній арені», – зазначалося в повідомленні департаменту.
Які саме «досягнення» презентували міжнародним партнерам і як ці знання були застосовані в роботі у 2025 році, міська громада згодом так і не дізналася.
Бортницька станція та «методичні рекомендації»
У квітні департамент нарешті звернув увагу на один з найбільш проблемних об’єктів столичної інфраструктури – Бортницьку станцію аерації. Аналізували тендер на реконструкцію дамб мулових полів № 1 та № 2, який проводила Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція». Фахівці департаменту зафіксували ймовірне завищення вартості матеріалів на 24,7 мільйона гривень.
«Замовнику надали відповідні методичні рекомендації», – саме так описано реакцію департаменту на офіційному сайті.
Паралельно начальник КМВА Тимур Ткаченко публічно заявляв, що Бортницька станція роками є «бездонним джерелом викачування бюджетних коштів», а замість розірвання договору з підрядником підписуються додаткові угоди. На цьому тлі «методичні рекомендації» департаменту виглядають вкрай м’яким інструментом впливу.
Того ж місяця департамент продемонстрував більш відчутний результат у справі закупівлі столярних виробів на 685 тисяч гривень для Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб. Було виявлено дискримінаційні вимоги до потенційних учасників торгів, після чого замовник пішов на дострокове розірвання договору.
Травень минув без помітних новин про великі запобіглі зловживання чи масштабні перевірки.
Фокус на районах замість системних схем
У червні Департамент з питань запобігання та виявлення корупції перевірив закупівлі Служби у справах дітей та сім’ї КМДА щодо послуг з оздоровлення та відпочинку. Виявили потенційні корупційні ризики та можливі порушення умов договорів виконавцем послуг. Висновок – надати рекомендації щодо посилення контролю за якістю.
У липні об’єктом аналізу стала ярмаркова діяльність КП «Світоч». Перевірка засвідчила корупційні ризики у веденні звітності, контролі за фінансовими операціями та інформуванні громадськості. Після цього відбулася робоча нарада за участю антикорупційного департаменту, керівництва КП та профільного департаменту КМДА. В результаті було «напрацьовано низку практичних рішень», які, за офіційною версією, мають «зменшити корупційні ризики та підвищити прозорість організації ярмарків».
Важлива деталь формулювань – йдеться саме про зменшення ризиків, а не про їх повне усунення. Серпень пройшов без гучних заяв чи резонансних викриттів.
Дві перевірки в КМДА та відсутні відповіді
Лише у вересні департамент предметно взявся за окремі структурні підрозділи самої КМДА. Команда Олега Тимошенка провела перевірку Департаменту промисловості та розвитку підприємництва. Виявили 17 випадків неподання або несвоєчасного подання декларацій, а також відсутність належного контролю за дотриманням антикорупційного законодавства в підпорядкованих комунальних підприємствах.
Того ж місяця перевірили Департамент фінансів. З’ясували, що не повністю дотримано вимоги щодо спеціальних перевірок кандидатів на посади, які належать до відповідальних та особливо відповідальних.
Водночас в публічних звітах так і не з’явилося жодних висновків щодо доцільності великих закупівель цих департаментів, попри те, що вони проводять тендери на значні суми. Восени департамент також проводив тренінги для держслужбовців і запрошував долучатися до флешмобу «Доброчесність починається з мене».
У жовтні увагу тимчасово переключили на закупівлі одного з медзакладів Святошинського району. У тендерній документації КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги № 1» виявили вимогу, що могла обмежити конкуренцію. Після втручання вимогу скасували.
У листопаді та грудні департамент повідомив про аналіз закупівлі Деснянського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» щодо капремонту укриття. Знову йшлося про можливі дискримінаційні умови для учасників.
Нагороди замість публічних звітів
Показово, що протягом року Департамент з питань запобігання та виявлення корупції практично не торкався великих комунальних гравців – Київського метрополітену, «Київпастрансу», Київського інвестиційного агентства, «Київводфонду», «Київзеленбуду», «Київавтодору» та інших підприємств, через які проходять мільярдні бюджети. Не з’явилися й матеріали перевірок щодо можливих розкрадань під час будівництва Подільсько Воскресенського мостового переходу.
На цьому тлі твердження департаменту про те, що він «системно аналізує дотримання вимог антикорупційного законодавства у структурних підрозділах КМДА», викликає запитання в міської громади, яка не бачить ні масштабних розслідувань, ні публічних підсумкових звітів.
Завершення року в департаменті вважають успішним. У грудні представники структури взяли участь у Національному антикорупційному форумі «Integrity2030: антикорупційна стратегія майбутнього», де презентували нову Антикорупційну стратегію до 2030 року. Колектив департаменту отримав відзнаку в номінації «Вдалі практики» за нібито системну діяльність із розбудови доброчесності та запобігання корупції в столиці.
Однак на запитання, як саме ця «системність» проявляється в конкретних справах, сумах та відповідальності, відповісти поки що мають не нагороди, а прозорі звіти, яких кияни досі не побачили.
