Після тримісячної паузи Київська міська рада 11 вересня зібралася на перше осіннє пленарне засідання й пропрацювала близько півтори години. Уже на старті депутати різко урізали анонсований порядок денний майже на дві третини. Із розгляду зникла майже вся «земельна» частина, включно зі скандальним питанням передачі в оренду Житнього ринку, а також чимало соціальних пунктів. Не дійшли руки й до тем «Київміськбуду» та викупу територій у заказнику «Протасів Яр», попри пікет під стінами КМДА з вимогою рішень «тут і зараз».
Що звучало в сесійній залі, що встигли підтримати голосами та про які «заморожені» теми промовчали – у детальному огляді Каштан NEWS.
«Пограбували Київ» і мобільні укриття без статусу
Очікувано засідання почалося з емоційної заяви міського голови про вилучення коштів зі столичного бюджету до державного. Віталій Кличко нагадав про майже 8 мільярдів гривень, перерозподілених рішенням парламенту, і назвав це «фактичним пограбуванням Києва».
«Законопроєкт, який передбачає вилучення 8 мільярдів гривень з бюджету Києва, суперечить принципам самостійності та збалансованості бюджетної системи, Конституції та Закону «Про столицю» і порушує права місцевого самоврядування», – заявив мер із трибуни.
На тлі цієї теми вийшла й інша – стан столичних укриттів. Мер визнав, що скарг від містян багато, і переадресував частину відповідальності на райони: мовляв, на модернізацію захисних споруд районам скерували близько 4 мільярдів, але освоєно «в кращому разі» 20 відсотків.
Окремий блок дискусії стосувався мобільних укриттів. Кличко знову наголосив, що місто очікує чітких державних будівельних норм, без яких складно надавати спорудам офіційний захисний статус.
«Щоб написати на споруді «Укриття», вона має відповідати критеріям. Інакше завтра будь-який шалаш назвуть укриттям – і люди можуть загинути. Потрібні ДБН, на які чекаємо погодження», – сказав міський голова.
Директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук додав конкретики: кілька мобільних укриттів у місті вже встановили, та внести їх до фонду захисних споруд неможливо через відсутність процедури. Навів приклад об’єкта на вулиці Луговій біля ТЦ «Караван», який комісії з ДСНС оглядали, але формально він не став укриттям.
Опозиція парирувала. Голова фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко заявив, що ДБН для мобільних укриттів не потрібні, адже це серійні вироби, які регулюються державними стандартами, якими вже користуються інші міста.
«Харків, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон працюють за чинними стандартами. Лише Києву раптом треба окремі буднорми. Зберімо робочу групу й визначмо, що місту реально потрібно – без очікування ефемерних ДБН», – запропонував Вітренко.
Депутат «Європейської солідарності» Леонід Ємець підкреслив: навіть без формального введення як «укриття» такі модулі можна позначати й використовувати як місця мінімального схову під час обстрілів – це краще, ніж їхня відсутність.
Проєктних рішень у порядку денному на цю тему не було, тож дискусія завершилася без результату. Сесія перейшла до голосувань.
Що Київрада все ж ухвалила
Порівняно з попередніми анонсами, реальний перелік питань помітно «схуд». Із нього повністю випала «земля» та низка соціальних пунктів. Ключові голосування стосувалися двох міських програм – оборонної та соцпідтримки. Обидва рішення підтримали практично одностайно.
- «Захисник Києва» – фінансування збільшили на 4 мільярди гривень. Сумарний обсяг програми тепер наближається до 11 мільярдів.
- «Турбота. Назустріч киянам» – додатково виділили 130 мільйонів гривень. За словами мера, у межах програми вже виплатили 590 мільйонів, з них 150 мільйонів – матеріальна допомога постраждалим від російських атак. Ще близько 50 мільйонів готують до виплат – саме для цього й додали фінансування.
Інші рішення були точковими. Депутати підтримали реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Дерматовенерологія», оновили статути низки міських лікарень та без суперечок ухвалили ініціативу Марини Порошенко щодо щоквартальної щомісячної (!) допомоги на придбання сечоприймачів для осіб з інвалідністю та поранених захисників. На цьому порядок денний вичерпали.
Найцікавіше – те, чого не сталося
Якщо підсумувати робочий день Київради, то головною інтригою виявилися не ухвалені рішення, а «порожні місця» в порядку денному.
Вакансія секретаря й кандидатура, яку так і не внесли
Попри очікування, мер не торкнувся болючого питання – вакантної посади секретаря Київради. У червні Кличко публічно назвав кандидаткою депутатку від «Голосу» Зою Ярош, але, за інформацією депутатів, офіційно подання так і не зробив. Це може свідчити про відсутність голосів під кандидатуру або про брак компромісу. Відтак і надалі засідання вестиме особисто міський голова – попри те, що за останні пів року він до цього формату так і не призвичаївся.
Житній ринок і «земля»: питання зняті
Із порядку денного зникли одразу два проєкти щодо передачі в оренду Житнього ринку. За тиждень до сесії громадські активісти з ініціативи «Житній буде жити» вимагали зняти «приховану приватизацію» та дати громаді презентувати альтернативну концепцію відновлення ринку. Ресторатор Євген Клопотенко називав пріоритети дивними: мовляв, після тримісячної перерви починати із продажу комунального майна – щонайменше недоречно на тлі потреб містян і оборони.
Втім, виліт «земельного блоку» може свідчити не лише про спробу уникнути скандалу, а й про те, що відновити повноцінну роботу профільної комісії без колишнього голови – екснардепа Терентьєва – не вдається. Київрада фактично пів року не ухвалює земельні рішення, хоча серед них – сотні буденних кейсів: приватизація городів біля будинків, оформлення ділянок під гаражами, старі «черги» проєктів, які могли б поповнити бюджет.
«Протасів Яр» – дедлайн наближається, рішення немає
Попри присутність під КМДА активістів, питання продовження терміну дії рішення про викуп містом земель у заказнику «Протасів Яр» імені Романа Ратушного не поставили на голосування. Чинний строк спливає 20 вересня, а угоду із власником за рік так і не довели до кінця. У сесійній залі колишній секретар Київради Володимир Бондаренко заявив, що проєкт продовження вже зареєстрували, проте «земельна» комісія не працює, тож доведеться чекати спливу строку «мовчазної згоди». Він припустив, що це може відбутися до наступного засідання.
«Київміськбуд» і «Укрбуд»: розмова після сесії
Інвестори проблемних об’єктів «Київміськбуду» та «Укрбуду», які в цей час також мітингували під Київрадою, у залі не дочекалися розгляду своїх питань. Уже після закриття сесії з ними зустрівся голова бюджетної комісії Андрій Вітренко. За підсумками зустрічі домовилися провести два засідання комісії для напрацювання механізму фінансування добудови «заморожених» будинків і винести відповідні пропозиції на найближчу сесію. Активісти очікують рішення вже впродовж вересня та сподіваються, що мер оперативно скличе пленарне засідання.
Коли наступна сесія
Станом на ранок 12 вересня розпорядження міського голови про дату наступного пленарного засідання на сайті КМДА відсутнє. Коли саме депутати повернуться до зали – прогнозувати складно. Тим часом «підвішеними» залишаються і земельні питання, і продовження строку рішення щодо «Протасового Яру», і інструменти підтримки обманутих інвесторів.
Отже, Київрада «повернулася» – але поки що радше номінально. За півтори години депутати встигли посилити оборонні та соціальні програми, проте відклали найгостріші теми осені. Чи стане вересень місяцем рішень, а не лише дискусій, – залежить від того, наскільки швидко та предметно місто зможе розблокувати свою «землю» й визначитися з політичними кадрами.
