Комісія Київської міської державної адміністрації з аналізу фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств заслухала звіти керівників за перше півріччя 2025 року. «Каштан NEWS» дізнавався, як сьогодні виглядає фінансова картина у медичній сфері столиці та чому питання зарплат і благодійних внесків знову опинилися в центрі уваги.
Під час звіту керівника Київського міського клінічного онкологічного центру Комісія окремо зупинилася на благодійних надходженнях. У закладі працює унікальне обладнання, аналогів якому в місті немає, а фахівці проводять критично важливі лікувально-діагностичні дослідження. Попри це, цифри виявилися невтішними.
За перше півріччя клініка отримала лише 3 мільйони гривень від платних послуг, наданих за встановленими тарифами, тоді як сума благодійних внесків сягнула 7,9 мільйона гривень. Адміністрація пообіцяла виправити дисбаланс, однак Комісія нагадала, що подібна картина спостерігалася і торік.
Члени Комісії не приховували обурення нинішньою фінансовою моделью. За їхніми словами, пацієнти часто не розуміють, кому саме та за що вони платять після обстежень, через що надходить чимало скарг. Це прозвучало під час заслуховування звіту керівництва онкоцентру, і поставило ребром питання: як довго міська влада лише фіксуватиме перекоси, не усуваючи їх на практиці?
Далі пролунали конкретні цифри щодо оплати праці в онкоцентрі. Директор закладу Андрій Кондратенко має шістьох заступників, і щомісячна зарплата кожного з них становить 73 тисячі гривень. Головний бухгалтер отримує 65 тисяч гривень. Середня зарплата лікаря – 30 тисяч 343 гривні, молодшого медперсоналу – 14 тисяч 211 гривень. Сам директор щомісяця отримує 59 тисяч гривень.
Не менш тривожні висновки Комісія озвучила під час звіту адміністрації лікарні №15, яку очолює Юрій Царульков. У цьому закладі, заявили посадовці, існує реальна небезпека для медичного персоналу та працівників. З’ясувалося, що дерев’яні конструкції горища досі не оброблені протипожежними засобами, а вікна залишаються незаскленими – недбалість, яка тягнеться роками.
«Ви наражаєте людей на небезпеку».
Таку пряму оцінку адресували адміністрації закладу. Керівництво погодилося з зауваженнями й пообіцяло все виправити, проте конкретні строки так і не прозвучали.
Є й серйозні претензії до відомої клініки «Психіатрія». За даними, озвученими на засіданні, лише 4 відсотки коштів, що перебувають у розпорядженні закладу, спрямовано на придбання медикаментів.
«Це вкрай мало для клініки, майже нічого. За таких показників забезпечити повноцінне лікування неможливо», – наголосили члени Комісії.
Тим часом у закладі щороку допомогу отримують тисячі пацієнтів. Чи можуть вони розраховувати на ефективне лікування в таких умовах? Виходить, що ні – людям фактично доводиться лікуватися за власний кошт. І це на тлі того, що річний бюджет Києва перевищує 100 мільярдів гривень, тоді як у міських лікарнях досі бракує базових препаратів.
Додатковий удар по репутації клініки «Психіатрія» – закриття відділення в Глевасі. Як пояснив директор, персонал підрозділу «відправлено на простій», тобто фактично залишено без роботи. На цьому фоні Комісія зафіксувала ще одну сталу тенденцію, характерну для столичної медицини: оклади керівників суттєво зростають, тоді як середній персонал такого підвищення не відчуває. Показовий приклад – у тій самій «Психіатрії» зарплата адміністративного персоналу цього року піднялася на 140 відсотків.
Торік структура щомісячних виплат у клініці виглядала так: керівник отримував у середньому 73 тисячі гривень, його заступники – 51 тисячу, головний бухгалтер – 57 тисяч, заступники головного бухгалтера – по 35 тисяч, керівники підрозділів – 35 тисяч, лікарі – 23,5 тисячі, а молодший медперсонал – 10,1 тисячі гривень. Цього року Комісія навела кричущий факт – зарплати молодшого медперсоналу знижено з 10 тисяч гривень до 9,8 тисячі.
«Медпрацівники «Психіатрії» трудяться у таких складних умовах, а керівництво клініки знижує їм зарплати», – обурилися в Комісії.
Ще торік «Каштан NEWS» писав про різкий розрив між доходами директорів, їхніх заступників та головних бухгалтерів з одного боку, і лікарів, медсестер та молодшого персоналу – з іншого. У лікарні №4 адмінперсоналу підняли зарплати удвічі, у лікарні №3 збільшили виплати заступникам керівника та головному бухгалтеру.
На цьому тлі варто пригадати заяву мера Віталія Кличка:
«Київ продовжує підтримувати лікарні, закуповувати обладнання, медикаменти, робити ремонти у медзакладах, щоб кияни отримували меддопомогу на рівні найвищих стандартів».
Однак реальність виглядає інакше. Коли в окремих клініках неможливо забезпечити повноцінне лікування, а благодійні фонди фактично підміняють прозорі фінансові механізми, говорити про «найвищі стандарти» поки що не доводиться. Столична медицина потребує не декларацій, а чітких рішень – від наведення ладу з благодійними внесками до справедливої системи оплати праці, де пріоритетом стане не адміністративна верхівка, а ті, хто щодня рятує життя.
