Останні тижні столичну владу сколихнула хвиля обговорень через закиди в саботажі підписання документів, важливих для життєдіяльності Києва. Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко пояснив деталі роботи системи документообігу, причини затримок і справжній масштаб проблеми.
За словами Ткаченка, підписання документів – лише частина його обов’язків, однак політичний тиск і атаки через міські інформаційні ресурси створюють додаткові бар’єри в роботі. При цьому посадовець наголошує: за кожним розпорядженням стоять реальні рішення для киян – від фінансування відновлення після обстрілів до розподілу ресурсів та ліцензування закладів освіти.
Як відбувається документообіг між КМДА та КМВА
Процес погодження документів в Києві сьогодні включає два етапи – електронний і паперовий. Спочатку проєкт розпорядження проходить електронну систему, де його підписують відповідальні особи. Далі цей же документ роздруковують, і він знову “гуляє” кабінетами, але вже на папері. Лише після друку документ вважається офіційно зареєстрованим.
Така схема часто створює зайве навантаження і гальмує прийняття рішень. Станом на 10 липня 2025 року Ткаченко підписав вже 745 розпоряджень – понад 120 щомісяця, але в електронній системі на цей момент було зареєстровано 872 проєкти. Частина з них затримується саме через бюрократичні процедури та двоетапне погодження.
Причини затримок і “гуляння” документів
Одна з причин – частина документів повертається на доопрацювання через зауваження чи помилки. У цьому разі документ офіційно супроводжують листом із переліком зауважень і повертають виконавцю. Відповідно, швидкість подальшої роботи залежить від відповідальних осіб у структурі КМДА. Іноді питання вирішують оперативно, а іноді – документи можуть “лежати” місяцями.
Трапляються і випадки втрати документів – чиновники іноді просто не знають, де знаходиться той чи інший папір, особливо після друку. Додаткову плутанину створюють проекти розпоряджень, строк дії яких вже минув, але їх все одно приносять на підпис.
Окремий ризик – підроблені документи. За словами Ткаченка, команда КМВА виявляла факти підробки і передавала матеріали до СБУ.
Законодавчий казус та подвійна відповідальність
Важливо, що проєкти розпоряджень КМВА погоджуються працівниками КМДА, тобто місто працює за змішаною схемою, і це іноді створює законодавчі казуси. Перед тим, як документ потрапляє до військової адміністрації, його обов’язково погоджують керівники структурних підрозділів КМДА.
За регламентом окремі документи мають розглядатися не більше десяти робочих днів, але в реальності строки затягуються – через чергову відпустку, перевірку чи доопрацювання. Через це певна кількість проєктів місяцями проходить погодження по кабінетах, гальмуючи рішення для киян.
Реакція та перспективи змін
Тимур Ткаченко визнає: сам підхід до документообігу потребує змін, щоб міські рішення приймалися швидше та ефективніше, без формальних перепон. За його словами, адміністративна система на рівні заступників працює чітко – суттєвих бар’єрів у діловому спілкуванні немає.
Однак поки що єдиний інструмент реагування на неправдиву інформацію – спростування під час офіційних пресконференцій. Якщо ж конфлікт продовжиться, посадовець не виключає можливість судових позовів на захист честі й ділової репутації.
