Своє бачення розвитку ситуації та подальших кроків щодо повітряної безпеки озвучив воєнний експерт.
Події навколо польської системи ППО продемонстрували, що навіть за наявності передових технологій і сучасного озброєння Захід залишається вразливим перед відносно дешевими БпЛА. На тлі цих сигналів Україна повторно заявила про готовність приєднатися до розбудови спільної з Європою системи протиповітряної оборони, і цього разу, за оцінкою співрозмовника, така ініціатива, схоже, була сприйнята партнерами.
Саме питання про те, чи буде врешті створено спільний повітряний щит і які вигоди отримає кожна зі сторін, стало темою розмови Kаштан NEWS з військовим експертом, координатором ГО «Права справа» Дмитром Снєгирьовим.
БпЛА та їхні завдання
«Провокацією із запуском ударних безпілотників у повітряний простір Польщі росіяни намагалися, якщо не заблокувати, то якимось чином негативно вплинути на зближення Білорусі зі США».
Так розвиток цих подій нагадує співрозмовник, пояснюючи логіку дій російської сторони.
Паралельно, як зауважує експерт, білоруський Генштаб заздалегідь прорахував можливий сценарій з боку Росії та ще до інциденту повідомив польську сторону про те, що російські БпЛА можуть порушити повітряний простір Польщі з території Білорусі.
Перед тим, як наблизилися спільні російсько-білоруські воєнні навчання «Захід-2025», цьому раптово дружньому кроку з боку Мінська передувала низка контактів між високопосадовцями США і Білорусі. У результаті цих зустрічей Сполучені Штати скасували санкції на експорт білоруського калію, який за обсягами продажу посідає провідні позиції у світі, а також була знята заборона для літаків «Белавіа» виконувати польоти далі кордону з ЄС.
Окремо Дмитро Снєгирьов звертає увагу, що до цього, попри дію санкцій, торгівля калійним добривом і рейси білоруської авіакомпанії здійснювалися транзитом через територію Російської Федерації. У такий спосіб РФ фактично «з повітря» отримувала значні прибутки, однак після рішень Дональда Трампа щодо скасування відповідних обмежень ці фінансові надходження для Москви були перекриті.
За висновком експерта, саме тому низка «безпілотних» провокацій була спрямована на дискредитацію Білорусі та на спробу зірвати процес її зближення зі Сполученими Штатами Америки.
Додатковою метою, підкреслює Снєгирьов, було бажання росіян перевірити роботу системи протиповітряної оборони Польщі. Симптоматично, що в той самий день німецькі спецслужби затримали суховантаж, який ішов під прапором третьої країни, але з російським екіпажем на борту.
За інформацією німецьких спецслужб, саме з цього судна здійснювалися запуски безпілотників у напрямку кількох європейських держав, зокрема скандинавських країн.
Бажання контролювати море
Поява БпЛА над Норвегією та Данією, за словами Снєгирьова, не виглядає випадковою. Він нагадує, що раніше у відкритому доступі з’явилися дані про будівництво на території Данії заводу з виробництва твердого палива для українських балістичних ракет типу «Фламінго». Після цієї інформації з боку РФ прозвучали заяви, що такі об’єкти будуть для неї законними воєнними цілями, а саме будівництво розглядатиметься як вступ Данії у російсько-український воєнний конфлікт як третьої сторони. Окремо наголошується, що ця країна посідає помітне місце в коаліції підтримки України.
«Тому поява безпілотників в небі над Данією стала не випадковою і слугувала своєрідним сигналом з боку РФ, що вона серйозно розглядає можливість проведення диверсійних акцій на території цієї країни і низки інших європейських країн. Сюди ж треба додати і вибух на військовому заводі у Великій Британії. Тобто все це разом свідчить про системний характер провокацій з боку російських спецслужб».
Таку сукупність епізодів військовий експерт трактує як цілеспрямовану і послідовну діяльність російських спецслужб.
Щодо Норвегії, продовжує Снєгирьов, то обрання цієї держави ціллю також не є випадковим. Саме Норвегія є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні і раніше заявляла про готовність надати вісім мільярдів євро військової підтримки. Відомо також, що вона разом зі США бере участь у виробництві зенітно-ракетних комплексів NASAMS, а крім того, Норвегія оголосила про намір укласти угоду на виготовлення таких систем ППО безпосередньо на території України. Паралельно на норвезьких підприємствах планується істотне збільшення виробництва безпілотників та іншого військового спорядження для потреб Сил оборони України.
«Таким чином ми бачимо, що порушення повітряного простору ряду європейських країн «невідомими» безпілотниками, глушіння GPS-сигналів не є випадковим і свідчить, що Росія фактично тим самим пішла на загострення ситуації з країнами НАТО, добре розуміючи наслідки для себе у разі розширення військово-технічної співпраці України з її європейськими партнерами».
Разом з тим, міркує експерт, провокації проти скандинавських і балтійських країн можуть розглядатися як елемент планів Росії щодо можливого військового захоплення острова Готланд, що вже виглядає як територіальні претензії до Швеції. Він наголошує, що Готланд відіграє ключову роль у контролі над Балтійським морем, а в разі встановлення там російського контролю Балтика фактично перетворюється для РФ на ще одне внутрішнє море, оскільки виникнуть серйозні труднощі із судноплавством.
Що дасть спільне ППО
На цьому тлі Дмитро Снєгирьов оцінює ймовірність створення спільної українсько-європейської системи протиповітряної оборони як дуже високу.
«Шанси дуже високі, а для України це взагалі стане безпрограшним варіантом. Адже той досвід Сил оборони України в моменті протидії безпілотним системам росіян, їхнім балістичним і аеробалістичним ракетам є безцінним для країн НАТО, які його не мають. Сюди ж слід додати наші «дронові» технології різного базування, що є українським ноу-хау. Отже, від такого альянсу виграє як Україна, так і країни Європи».
Як пояснює він, для України такий формат означатиме інтенсивний обмін досвідом, доступ до нових технологій і можливість масштабувати власні засоби зброї та ураження. На думку експерта, подібна співпраця помітно посилить суб’єктність України, зокрема у питаннях євроінтеграції, а спільна система ППО дозволить забезпечити захист українського повітряного простору за рахунок наявних у партнерів комплексів.
«Для України це – історичний шанс, – наголосив Снєгирьов. – Як можливість інвестування у власний ВПК, так і відпрацювання системи єдиної ППО. Своєю чергою країни Європи завдяки Україні отримають можливість створення дієвої системи ППО. У тому числі – в моменті протидії безпілотникам. Оскільки те, що відбулося, засвідчило неготовність Європи протидіяти таким засобам ураження».
Логічно постає запитання про строки створення такого «протиповітряного» альянсу, і, на переконання співрозмовника, йдеться про доволі стислі терміни з урахуванням процедур та кількості потенційних учасників.
«З урахуванням досвіду країн НАТО, наявності технологій, фінансування можемо говорити, що практична реалізація цього займе не багато часу – не більше пів року. Тобто залишається лише колегіальність ухвалення рішення. А практичний обмін досвідом вже пішов».
Окремо Снєгирьов нагадує, що тиждень тому Німеччина підтвердила передачу для потреб України ще двох зенітно-ракетних комплексів «Patriot».
Що у ворога
Паралельно з обговоренням можливого посилення української ППО, на тлі повідомлень із США про потенційну передачу Україні далекобійних ракет Tomahawk, РФ оголосила про намір зміцнити власні системи протиповітряної оборони. Втім, реалізувати такі плани швидко у найближчій перспективі навряд чи вдасться.
Як нагадує Снєгирьов, попереднє керівництво так званого міністерства оборони Росії протягом тривалого часу фактично руйнувало російську систему ППО. Станом на сьогодні, за його оцінкою, російська протиповітряна оборона має «осередковий характер» – її можливості зосереджені переважно на захисті ключових об’єктів, до яких належать Москва та Московська область, резиденції російського диктатора, а також тимчасово окупований Крим з Керченським мостом.
