У Києві триває багаторічний конфлікт навколо детального плану території на півночі Мінського масиву. Документ, який відкриває шлях до будівництва 19 висоток на місці колишніх теплиць, громада вважає незаконним та таким, що суперечить чинному Генплану столиці.
Йдеться про кілька ділянок поблизу житлового комплексу “Міністерський”. Земля належить державному підприємству “Агрокомбінат “Пуща – Водиця”, де раніше працювали тепличне господарство, пасіка та тваринницький комплекс. Тепер ці площі перетворилися на ласий шматок для забудовників, які хочуть “розширити” Мінський масив ще одним щільно забудованим житловим кварталом приблизно на 6 000 квартир.
Новий мікрорайон на агроземлях
У червні 2021 року Київрада ухвалила рішення про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі. Цим документом передбачено зведення 19 житлових будинків заввишки до 26 поверхів.
Авторами проєкту рішення стали тодішній перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, директор Департаменту містобудування та архітектури Олександр Свистунов і начальник юридичного управління Віктор Коляденко.
Місцеві жителі переконані, що територія не може бути віддана під забудову без зміни Генерального плану. У чинному Генплані Києва до 2020 року ці ділянки позначені як землі сільськогосподарського призначення. Саме на це посилається юрист та мешканець Мінського масиву Олександр Кучерявий.
“У містобудівному законодавстві чітко написано, що детальні плани території розробляються виключно на основі і на засадах Генеральних планів і не можуть їм суперечити. Чинний Генплан відводить ці землі виключно під сільське господарство, тому цей ДПТ грубо суперечить Генплану”, – наголошує Кучерявий.
Окрема претензія громади – відсутність гарантій розвитку соціальної інфраструктури. На папері в ДПТ закладені дві дитячі садочки та школа, але ні замовник, ні потенційні інвестори не названі.
“Це здоровезний житловий комплекс, який реально угробить Мінський масив, бо ми розуміємо, що там ніякої соціальної інфраструктури не буде. Я питав у сесійній залі: хто буде будувати ці садочки і школу, які намалювали в ДПТ? Відповіді немає й досі”, – каже юрист.
Протести, слухання і голоси депутатів
Шлях скандального ДПТ через Київраду був тривалим. Проєкт рішення кілька місяців виносили на голосування, доки 10 червня 2021 року його не ухвалили на пленарному засіданні. У цей час під будівлею міської ради мітингували мешканці Мінського масиву, які вимагали відмовитися від забудови.
Ще раніше, 13 січня 2020 року, у Департаменті містобудування та архітектури відбулися громадські слухання щодо ДПТ. За словами Кучерявого, у залі зібралися кілька сотень людей, і всі вони висловилися проти документа.
“Це підтверджено протоколом. Кілька сотень людей під своїми підписами одноголосно виступили проти цього ДПТ. Однак міська влада на це не звернула уваги взагалі”, – згадує він.
Попри результати слухань, проєкт пройшов земельну комісію під головуванням Михайла Терентьєва, а згодом був винесений у сесійну залу. Саме тоді, за словами активіста, позиція мешканців була фактично проігнорована.
“На засіданні я виступав перед депутатами, а половина просто колупалася в носі, половина сміялася. Вони підтримали цей ДПТ”, – розповідає Кучерявий.
Рішення в підсумку підтримали 66 депутатів: 23 від “УДАРу”, 20 – від “Європейської солідарності”, 12 – від “Батьківщини” та 11 – від ОПЗЖ. Проти голосували представники “Слуги народу”, “Єдності” та “Голосу”.
Юрист також посилається на чутки про кулуарний тиск під час ухвалення документа.
“За чутками, за цей ДПТ заносили великі суми грошей в Київраду, і ці гроші спрацювали”, – стверджує він.
Судові рішення і затягнута апеляція
Після ухвалення ДПТ Олександр Кучерявий подав позов до суду, вимагаючи скасувати рішення Київради. Перший процес завершився відмовою – суд дійшов висновку, що його права як мешканця нібито не порушені.
“Суддя, дивлячись мені в очі, сказав: ‘Вибачте, Олександре, але рішення таке’. До змісту самого ДПТ ми навіть не дійшли. Саме тоді я зрозумів, що боротьбу треба продовжувати”, – згадує юрист.
Переломний момент настав 6 травня 2025 року, коли Київський окружний адміністративний суд визнав затвердження ДПТ Мінського масиву незаконним і таким, що суперечить чинному Генплану Києва.
Однак уже влітку до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли три апеляційні скарги – від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, ДП “Агрокомбінат “Пуща – Водиця” та забудовника, ТОВ “Датоліт”. Київрада апеляцію не подала, що Кучерявий трактує як фактичне погодження з рішенням суду першої інстанції.
Чергове засідання апеляційного суду було призначене на 19 листопада 2025 року, однак слухання так і не відбулося. Представник “Датоліту” попросив перенести розгляд через заплановану відпустку, а представниця “Пущі – Водиці” також не з’явилася.
“Компанія могла б надіслати іншого представника, і справа розглядалася б нормально. Представник знав, що в нього суд, але взяв відпустку. Це ще раз підтверджує їх зв’язок та спільну позицію із забудовником”, – коментує Кучерявий.
Нове засідання призначене на 10 грудня. Попри спроби затягнути процес, юрист налаштований оптимістично.
“Ми перемагаємо. Суд бере до уваги наші доводи і відкидає аргументи Київради, Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ‘Пущі – Водиці’. Фактично ‘Столиця Груп’ захопила ДП ‘Агрокомбінат ‘Пуща – Водиця’, вони працюють в одній зв’язці”, – зазначає він.
Кучерявий вказує й на склад наглядової ради агрокомбінату за останні роки, де, за його словами, працював родич депутата Київради Віталія Нестора, пов’язаного з власницею “Столиця Груп” Владою Мовчановою, яка фігурує у кримінальній справі щодо незаконного заволодіння столичною землею.
Попереду – нове засідання апеляційного суду та продовження юридичного протистояння. Тим часом мешканці Мінського масиву готуються й надалі захищати свій район від проєкту, який, на їхню думку, може остаточно зламати й без того перевантажену інфраструктуру.
