Між двома київськими горами – Байковою та Батиєвою – затиснутий шматок дикої природи, який став і ландшафтним заказником, і символом боротьби киян проти забудови. Це Протасів Яр, одна з найцікавіших і водночас найбільш вразливих місцевостей столиці.
Між двома горами: де розташований Протасів Яр
Протасів Яр – це історична місцевість площею близько 30 гектарів у Солом’янському районі Києва, частина якої заходить і на територію Голосіївського району. Урочище розташоване на південно-східному схилі Батиєвої гори, що підіймається приблизно на 70 метрів над долиною Дніпра. Сама Батиєва гора входить до системи правобережних лесових горбів Київського плато і є однією з найвищих точок міста.
За поєднанням природності рельєфу та кількості зелені Протасів Яр не випадково називають “зеленими легенями Києва”. Довгі роки ця територія залишалася майже недоторканою, зберігши природні схили та фрагменти унікальної рослинності.
Два роки тому яр отримав офіційний статус ландшафтного заказника місцевого значення. Оновлена повна назва території – “Протасів яр” імені Романа Ратушного. Формально цей статус має захищати ділянку від майбутньої забудови і гарантувати збереження природного середовища.
Попри близькість до транспортних магістралей, урочище зберегло риси природного ландшафту. Тут зафіксовані фрагменти первинної рослинності, а серед тваринного світу зустрічаються численні безхребетні, включно з рідкісними видами, занесеними до Червоної книги України.
Сліди неоліту і суперечки про назву
Люди освоїли цю територію дуже давно. Наприкінці XIX століття археологи виявили в Протасовому Яру залишки стоянок кам’яного віку, зокрема епохи неоліту. Тобто яром користувалися задовго до того, як тут з’явилися залізниця, промислові будівлі і житлові квартали.
Сучасна назва місцевості відома щонайменше з початку XIX століття, однак щодо її походження досі немає єдиної версії. Частина дослідників пов’язує топонім з генералом Протасовим, якому нібито належали ці землі. Інші вважають, що яр отримав свою назву від місцевого селянина на ім’я Протас.
Як би там не було, в офіційних документах 1860 року вже фігурує “дєрєвня Протасів Яр” з 22 дворами. Згодом ця сільська околиця поступово вростала в міську тканину Києва.
Залізниця, промзона і швидкісна магістраль
Кінець XIX століття став переломним для урочища. Після будівництва залізниці Київ – Курськ, що запрацювала у 1870 році, в Протасовому Яру активізувалося приватне садибне будівництво та промисловий розвиток. Тут, зокрема, з’явився цегельний завод Батухіна.
У 1879 – 1901 роках територія Протасового Яру входила до так званої Бульварної частини Києва. Пізніше, у 1901 – 1909 роках, вже у складі села Солом’янка, яр остаточно включили до меж тодішньої столиці.
Більша частина історичної забудови, що сформувалася в ті часи, не дожила до наших днів. У 1980-х роках минулого століття значний масив старих будинків знесли. А в 2001 – 2003 роках через урочище проклали швидкісну автомагістраль, що призвело до часткової зміни природного рельєфу.
На початку 2000-х через яр запустили тролейбусний маршрут № 40, який і сьогодні залишається одним з основних способів дістатися цієї частини міста громадським транспортом.
Гірськолижний схил посеред столиці
Правий схил Протасового Яру перетворили на гірськолижний комплекс “Протасів яр”. Тут облаштовані дві траси та два бугельні витяги, висота схилів сягає приблизно 200 метрів. Ці параметри дають змогу комфортно кататися як на лижах, так і на сноуборді, а підйомники забезпечують швидке повернення на старт.
Комплекс працює завдяки системі штучного осніження, тож сніг на трасах може лежати навіть за незначної плюсової температури. Для киян це одна з небагатьох можливостей випробувати зимові види спорту, не виїжджаючи з міста.
Громадський спротив забудові
Протасів Яр став знаковою точкою київського громадського активізму. Через вигідне розташування урочища інтерес до нього проявили забудовники.
У 2007 році Київрада передала понад три гектари землі в оренду для будівництва житлово-торговельного комплексу з паркінгом. При цьому не врахували застереження фахівців про небезпеку для схилів: капітальна забудова могла спровокувати ерозію верхнього шару ґрунту і, як наслідок, сповзання масивів.
Проігнорували і той факт, що ділянка входить до переліку зелених зон міста та розташована в межах парку відпочинку, де видалення зелених насаджень заборонене.
На захист яру стали не лише контрольні органи, а й місцеві жителі. Одним з лідерів руху за збереження Протасового Яру як парку був активіст Роман Ратушний. Після його загибелі на війні з російськими окупантами кияни ініціювали присвоєння заказнику імені Романа Ратушного.
Попри офіційне рішення про створення ландшафтного заказника, загроза забудови не зникла. Через суперечки щодо прав на землю окремі компанії намагаються оскаржити статус заказника і добитися можливості забудувати приблизно 16 гектарів його території.
Як дістатися до Протасового Яру
Побачити урочище можна безпосередньо, користуючись громадським транспортом або автівкою. До Протасового Яру їдуть тролейбус № 40, автобуси № 20, 33ТР, 69, маршрутні таксі № 198 та 450. Для тих, хто подорожує власним транспортом, найпростіше прокласти шлях за допомогою навігатора.
Протасів Яр сьогодні поєднує в собі давню історію, живу природу, спортивну інфраструктуру і постійний тиск забудови. Саме тому історія цього київського урочища виходить далеко за межі одного району і стає історією про те, як місто шукає баланс між розвитком та збереженням своїх зелених територій.
