Зранку 15 січня до Києва прибула директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Її візит відбувається на тлі переговорів про нову кредитну програму і майбутнє фінансування України.
Поїздку готували без публічності. Деталі маршруту та зустрічей тримали в таємниці з міркувань безпеки. Востаннє Георгієва була в Україні в лютому 2023 року.
Очікується, що під час перебування в Києві вона проведе переговори з президентом Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Юлією Свириденко, головою Національного банку Андрієм Пишним, а також із керівниками українських підприємств.
Ключова тема – фінансова підтримка країни в умовах війни та післявоєнного відновлення. Ще в листопаді Україна і МВФ попередньо домовилися про чотирирічну кредитну програму на 8,2 млрд доларів. Її запуск залежить від виконання кількох умов, серед яких ухвалення бюджету і наявність гарантій фінансування від донорів.
У фонді вже заявляли, що Україна просунулася у виконанні домовленостей. Питання мають винести на розгляд ради директорів МВФ протягом кількох тижнів.
Схвалення програми вважають критично важливим. Воно має відкрити доступ до інших зовнішніх ресурсів, необхідних для покриття фінансового розриву. За оцінками МВФ, до 2029 року дефіцит фінансування України може сягнути близько 136,5 млрд доларів.
Під час візиту Георгієва також оцінить, як Україна рухається в кількох напрямах. Йдеться про бюджет на 2026 рік, кроки для збільшення внутрішніх доходів через розширення податкової бази та здатність залучати масштабну зовнішню допомогу на умовах, близьких до грантових.
Нова формула співпраці з фондом
Оголошуючи про нову угоду, у МВФ заявляли, що українська влада погодилася посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків. Серед кроків – оподаткування доходів із цифрових платформ, закриття митних лазівок для імпорту та скасування окремих пільг із ПДВ.
У фонді очікують, що частину цих ініціатив уряд внесе до парламенту. Водночас МВФ не розраховує на відчутне зростання доходів раніше 2027 року.
Минулого місяця Україна зробила важливий крок у подоланні фінансових прогалин. Лідери Євросоюзу погодилися надати кредит на 90 млрд євро строком на два роки. Обслуговувати цю позику Україна повинна лише за умови, що Росія сплатить репарації після завершення війни.
Крім того, було завершено реструктуризацію боргу на 2,6 млрд доларів, який був пов’язаний із темпами економічного зростання.
Що змінить нова програма
Майбутня програма МВФ має замінити чинну чотирирічну програму на 15,5 млрд доларів. Із неї Україна вже отримала близько 10,6 млрд.
Попередня угода щодо нової програми виходить із припущення, що війна може завершитися цього року. Водночас у документі передбачений і “негативний сценарій” – якщо бойові дії триватимуть до 2028 року.
Про нову домовленість між Україною та МВФ стало відомо 26 листопада. Пізніше з’явилася інформація, що параметри програми можуть коригуватися залежно від того, яке рішення щодо фінансування України ухвалить Європейський Союз.
Візит Георгієвої до Києва має показати, наскільки близькою є фінальна згода. Від цих переговорів залежить не лише черговий транш, а й уся архітектура зовнішньої фінансової підтримки України на найближчі роки.
