Україна заявила про готовність відвести війська з лінії фронту, якщо Росія піде на аналогічні дії. Умовою такого кроку Київ називає чіткі гарантії безпеки та визначені механізми підтримки союзниками у випадку порушення домовленостей.
Позицію України, висловлену під час нещодавньої телефонної розмови з європейськими лідерами, окреслили джерела, знайомі з перебігом перемовин. Йдеться про можливість створення демілітаризованої зони як одного з елементів ширшого безпекового пакету.
“Україна готова відвести війська з лінії фронту для створення демілітаризованої зони, якщо Росія погодиться на аналогічний крок”
Водночас Київ очікує від партнерів фіксації конкретних дій на випадок, якщо Москва порушить мирні домовленості. У розмові було наголошено на потребі стабільного фінансування сектору оборони, модернізації протиповітряної оборони та посиленні присутності європейських військових місій в Україні.
Щодо майбутнього окупованих територій, розглядається лише демократичний шлях. Будь-яке рішення, за словами співрозмовників, можливе після референдуму, який має відбутися у мирних та безпечних умовах. Окремим пунктом пропонується передати Запорізьку атомну електростанцію під міжнародний контроль і забезпечити розподіл виробленої електроенергії для обох сторін лінії зіткнення.
Президент також визнає, що повної готовності Москви до компромісів наразі не спостерігається. Проте Україна прагне активнішого залучення США та союзників, щоб чинити тиск на Кремль і домагатися практичних результатів переговорного процесу.
На тлі цих дискусій український лідер вирушив до Сполучених Штатів. Запланована зустріч з Дональдом Трампом, за повідомленнями медіа, може виявити суттєві розбіжності у баченнях мирного плану, сформованого за участі Москви та Вашингтона.
Ключовими темами мають стати питання територій, зокрема Донбасу, а також подальша доля Запорізької АЕС. До розмови будуть дистанційно долучені європейські лідери. Переговори призначені на 20:00 за київським часом, українська делегація вже перебуває у США.
У Києві наполягають: будь-які майбутні домовленості повинні поєднувати військові, дипломатичні та безпекові складові, а гарантії мають бути не деклараціями, а дієвими інструментами захисту.
