Український енергоринок опинився у пастці системних боргів, які підривають його стабільність і роблять галузь токсичною для інвестицій. Причини цієї кризи формувалися роками і не зникли навіть до початку повномасштабної війни.
Про це заявив директор інформаційно-аналітичного GMK центру, голова Комітету сталого розвитку Європейської бізнес асоціації Станіслав Зінченко, коментуючи стан електроенергетичного ринку.
За його словами, нинішня модель функціонування галузі лише поглибила хронічні проблеми, які існували задовго до 2022 року.
«Ринок потрібно було створювати енергетичний, але ми бачимо, що ринок не працює, і він і без війни не працював так, як потрібно було працювати. Головний гравець енергоринку – держава», – зазначив Зінченко.
Експерт вказує, що домінування держави як ключового учасника ринку призвело до управлінської інерції. Рішення ухвалюються повільно, реакція на кризові ситуації запізнюється, а системні збої лише посилюють фінансові проблеми.
«У державі немає гнучкості, рішення не приймаються швидко, вона не може реагувати на ситуацію. Мало того, вибачте, але є корупційні скандали», – наголосив він.
До цього додається хронічна недоінвестованість, яка накопичувалася протягом десятиліть. У результаті борги не зникають, а переходять від одного сегмента ринку до іншого.
«Борги тягнуться ланцюжком від споживачів до постачальників, від постачальників до операторів мереж, від них – до генерацій», – пояснив Зінченко.
Такий борговий механізм, за оцінкою експерта, фактично блокує розвиток не лише енергетики, а й промисловості загалом. Без зовнішньої підтримки та внутрішніх реформ галузь не матиме перспектив.
«Без підтримки міжнародних партнерів з одного боку і без внутрішніх реформ в енергетиці перспектив української енергетики та промисловості немає», – заявив він.
Окремо Зінченко наголосив на післявоєнних викликах. Для відбудови країни знадобиться доступна і відносно дешева електроенергія, що неможливо без масштабних інвестицій у генерацію та мережі.
«Для відбудови України потрібна буде доступна, дешева електроенергія. Тобто, інвестиції в енергетичні потужності», – зазначив експерт.
На думку Зінченка, розірвати борговий ланцюг неможливо без перегляду ролі держави на ринку електроенергії. Він вважає, що зменшення державного втручання та активніша участь міжнародних партнерів могли б стати одним із ключових кроків.
«Нам потрібні міжнародні партнери і як можна менше державного втручання, державного управління і державних компаній. Це моя суб’єктивна точка зору», – підсумував він.
На тлі цих оцінок масштаби проблеми виглядають особливо загрозливо. За раніше озвученими даними, сукупні борги в українській енергетиці перевищують 300 мільярдів гривень, з яких близько 140 мільярдів припадає саме на електроенергетику.
