У Києві набирає обертів нова схема шахрайства, в якій зловмисники видають себе за співробітників СБУ і погрожують кримінальним переслідуванням за нібито «співпрацю з ворогом». Поліція фіксує десятки постраждалих, серед яких найбільше людей похилого віку, жінок та внутрішньо переміщених осіб.
За даними ГУ Нацполіції в місті Києві, з початку року столичні правоохоронці отримали 24595 звернень від жертв шахраїв. Із них 6253 епізоди були внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань, а 1697 злочинів вдалося розкрити. На цьому тлі особливе занепокоєння поліції викликають нові комбіновані схеми тиску на киян через телефонні дзвінки та месенджери.
Як шахраї «записують» людей у колаборанти
Правоохоронці відзначають, що на сьогодні у столиці залишаються найпоширенішими такі види шахрайств:
- кібершахрайство та онлайн шахрайство, включно з фішингом, фейковими оголошеннями та обманом під час онлайн продажів або фінансових транзакцій;
- злом месенджерів та сторінок у соціальних мережах, після чого зламаний акаунт використовують для розсилки прохань позичити гроші або «проголосувати за дитину», де посилання веде на фішинговий ресурс і краде дані користувача;
- «дзвінки з банку», коли шахраї представляються працівниками банків, розповідають про підозрілу активність, вимагають повідомити дані картки або SMS коди і переконують перерахувати кошти на «резервний» рахунок.
Окремий блок уваги поліція приділяє новій схемі, яка за останні місяці особливо активно націлена на людей похилого віку. У групі ризику – пенсіонери, які замовляють ліки та біодобавки з рекламних оголошень.
Зловмисники дзвонять переважно у Viber або надсилають у месенджери «повістки» нібито від СБУ чи поліції. У повідомленнях йдеться про виклик на допит у зв’язку з уявним кримінальним провадженням.
«У розмові з жертвою шахраї переконують її, що куплені препарати нібито вироблені в РФ та заборонені на території України, а покупець таким чином співпрацює з ворогом. Після цього співрозмовники пропонують допомогти у вирішенні проблеми і вимагають переказу значних сум на неідентифіковану банківську картку або передачі готівки так званому агенту з обіцянкою повернути кошти після їх декларування та перевірки», – пояснили у столичній поліції.
Особлива небезпека в тому, що після виманювання грошей схема не закінчується. Коли людина усвідомлює, що віддала всі заощадження невідомим, її знову контактують, обіцяючи повернути кошти в обмін на виконання «завдань».
Під цим приводом жертв намагаються втягнути у протиправну діяльність – від стеження за іншими людьми до диверсій. Правоохоронці нагадують, що подібні «доручення» прямо суперечать законові.
«Наголошуємо: правоохоронні органи України діють виключно відповідно до українського законодавства і не ставлять сумнівних завдань громадянам», – підкреслюють у поліції.
За даними ГУ Нацполіції в місті Києві, лише у столиці протягом 2025 року жертвами таких маніпуляцій з боку російських спецслужб стали 100 осіб.
Кому довіряти найнебезпечніше
Правоохоронці уточнюють, що у пастку шахраїв потрапляють не лише літні люди. Ключові фактори ризику – низька фінансова грамотність, цифрова необізнаність і сильний стрес.
«Найчастіше жертвами стають ті, хто має низький рівень фінансової грамотності або перебуває в стресовій ситуації. Вік не завжди головний фактор, більш важливими є довіра до незнайомців, незнання правил цифрової безпеки та бажання швидко вирішити проблему – отримати гроші, допомогу чи роботу», – зазначили у поліції Києва.
У відповіді на запит журналістів правоохоронці виокремили кілька груп населення, які є найбільш уразливими до різних типів шахрайства:
- Літні люди 55+ легше вірять телефонним історіям на кшталт «ваш родич у біді», «телефонуємо з банку», «терміново потрібно перевести гроші». Вони рідко звіряють інформацію в інтернеті та рідше користуються офіційними сервісами, тому залишаються найвразливішою групою.
- Молодь 18 – 30 років постійно в онлайні і частіше страждає від інтернет шахрайств – фішингових сайтів, фейкових маркетплейсів, сумнівних інвестиційних та крипто схем. Особливо вразливі студенти та молоді люди без досвіду фінансових операцій.
- Люди середнього віку 30 – 50 років, передусім жінки, активно користуються сервісами оголошень і маркетплейсами та нерідко потрапляють на обман під час онлайн покупок або оренди й купівлі житла. Також цю групу часто зачіпають історії про «легкі заробітки» або «роботу за кордоном».
- Внутрішньо переміщені особи й люди в складних життєвих обставинах змушені шукати житло, гуманітарну допомогу або підробіток. Саме на них націлені шахраї, що розміщують фейкові оголошення про оренду квартир, продаж дешевого майна чи нібито «грошову допомогу від фондів».
- Підприємці та власники малого бізнесу нерідко стають жертвами «фінансових посередників», псевдоінвестиційних пропозицій і фішингових атак на корпоративні рахунки, а також отримують фейкові дзвінки від «банку» або «державних органів».
Як не дати себе обдурити
Поліція наголошує: перша лінія захисту – базові правила безпеки для власників банківських карток. Їх необхідно засвоїти всім без винятку.
Справжні співробітники банку ніколи не запитують телефоном:
- повний номер картки, термін її дії, ПІН код та CVV2 код;
- разові паролі з SMS;
- дані для авторизації в онлайн банкінгу.
Окрема категорія ризику – дзвінки від нібито «поліції», коли вам повідомляють, що родич «затриманий» або «потрапив у біду», і пропонують «вирішити питання» за гроші. У таких ситуаціях правоохоронці радять діяти чітко й без паніки.
- Попросіть співрозмовника назвати повні дані родича – прізвище, ім’я, по батькові та дату народження. Як зазначають у поліції, майже у всіх випадках шахраї цієї інформації не знають і телефонують за випадковими номерами.
- Дізнайтеся, у якому саме відділі поліції нібито перебуває ваш родич, після чого самостійно зателефонуйте на номер 102 та перевірте інформацію.
- Спробуйте якомога швидше зв’язатися з самим родичем або людьми, які можуть бути поруч з ним, щоб підтвердити або спростувати дзвінок.
«Якщо ви або ваші знайомі опинилися в ситуації, коли незнайомі люди, що називають себе поліцейськими, вимагають гроші за вирішення будь яких питань, негайно телефонуйте до поліції», – наголошують правоохоронці.
Правила безпечних покупок онлайн
Ще один фронт боротьби з шахраями – інтернет покупки. Поліція радить не ігнорувати базові заходи кібербезпеки, навіть якщо йдеться про дрібні суми.
Якщо ви купуєте товари в інтернеті, дотримуйтесь таких правил:
- користуйтеся лише відомими та перевіреними інтернет магазинами;
- уважно перевіряйте адресу сайту, оскільки шахраї часто створюють фішингові сторінки, які візуально майже не відрізняються від справжніх;
- ніколи не повідомляйте конфіденційну інформацію про свою картку – ПІН код, термін дії, кредитні ліміти, паролі доступу до рахунків тощо;
- відкрийте окрему картку спеціально для онлайн розрахунків з обмеженим лімітом;
- намагайтеся оплачувати покупки тільки зі свого пристрою, а якщо доводиться користуватися чужим, перевірте після завершення операцій, чи не збереглися ваші дані – для цього варто знову відкрити сторінку оплати;
- регулярно оновлюйте антивірусні програми та інші програмні продукти, включно з операційною системою, щоб мінімізувати ризик зараження вірусами.
Якщо ви все ж стали жертвою шахрайства, поліція просить не зволікати. Необхідно якнайшвидше подати письмову заяву до відділку, зателефонувати за номером 102, а також за потреби звернутися на безкоштовну «гарячу лінію» Нацполіції 0-800-50-0202, яка працює з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 18:00.
Правоохоронці наголошують: уважність, критичне мислення і готовність перевіряти інформацію – найкращий спосіб не дати шахраям перетворити вас на наступну жертву.
