Багато столичних комунальних підприємств у сфері культури не виконують фінансові плани та працюють у збиток. Про це свідчать результати роботи комісії КМДА, яка проаналізувала звіти за перше півріччя 2025 року. Частина закладів демонструє позитивну динаміку, проте більшість — у стані стагнації або фінансової кризи.
Під час засідання були заслухані короткі звіти директорів і головних бухгалтерів культурних організацій. Комісія відзначила суттєвий контраст між підприємствами, які приносять дохід місту, та тими, що роками залишаються проблемними.
Парк «Партизанської слави» визнано одним із найуспішніших — за перше півріччя він заробив близько двох мільйонів гривень, перевиконавши фінплан. А от Центральний парк культури і відпочинку, розташований у самому серці Києва, вкотре показав провальний результат — план не виконано майже наполовину, збитки становлять 224 тисячі гривень.
Адміністрація парку пояснює ситуацію обмеженнями воєнного стану, однак члени комісії нагадують, що проблеми з ефективністю там тривають роками. Зношена інфраструктура, застарілі атракціони та потреба в ремонті мереж поливу залишаються невирішеними питаннями.
Не кращою є ситуація із «Зеленим театром», який колись був популярним серед киян. Його нинішній стан викликає занепокоєння, а керівництво парку не представило жодного бачення щодо подальшої долі цієї локації. З’ясувалося також, що навколо тенісних кортів існують питання щодо прозорості оренди. Комісія встановила, що попередня приватна компанія передала права громадській організації, яку очолюють родичі попередніх орендарів. Це викликало підозри щодо ефективності використання майна громади.
Позитивний приклад подає парк «Партизанської слави», який не лише стабільно заробляє, а й підвищує зарплати працівникам та поповнює міський бюджет відсотками з депозитів. У той час як у Голосіївському парку імені Максима Рильського адміністрація нарікає на нестачу персоналу, що ускладнює виконання фінансових зобов’язань.
Окрему увагу комісія звернула на діяльність підприємства «Київкультурасервіс». Створене ще у 2002 році, воно має нульовий статутний капітал, проте й досі функціонує. У його звітах зазначено, що підприємство займається будівництвом, виготовленням дерев’яних конструкцій і навіть театральними декораціями. Водночас фінансовий план не затверджено через невідповідність вимогам КМДА. Під час засідання члени комісії поставили під сумнів доцільність існування цього підприємства в культурній сфері, почувши від директора нечіткі відповіді щодо стратегічного розвитку.
«Який сенс галузі культури робити ставку на таке підприємство?» — риторично запитав один із членів комісії, наголосивши на необхідності реформи комунального сектору.
Проблеми фіксуються і в мистецьких колективах. За офіційною інформацією Департаменту культури КМДА, Театр маріонеток не виконав фінансовий план на 31,88% (66 тисяч гривень). У театрі триває оновлення колективу, але власної сцени установа досі не має. Через це колектив змушений виступати на орендованих майданчиках, що створює додаткові витрати. Щоб привабити глядачів, довелося навіть тимчасово знизити ціни на квитки. Адміністрація запевняє, що до кінця року планує облаштувати власну сцену на вулиці Шептицького.
Київський камерний театр «Дивний замок» також не виконав план на понад 50% (112 тисяч гривень), а Циганський музично-драматичний театр «Романс» має збитки на рівні 117 тисяч.
Не кращі результати і в музичних колективах. Камерний хор «Київ» не виконав фінплан на 196 тисяч гривень, хор «Хрещатик» — на 206 тисяч, а Муніципальний духовий оркестр — на 445 тисяч. Особливо здивував останній, адже раніше цей колектив вважали зразковим. Керівництво оркестру пояснює, що деякі концерти довелося перенести або скасувати через обставини воєнного часу.
Схожі труднощі має й ансамбль української музики «Дніпро», який також не зміг забезпечити виконання запланованих показників.
Нагадуємо, що керівником Департаменту культури КМДА є Сергій Анжияк, а діяльність департаменту координує заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Попри офіційні заяви мера Віталія Кличка про статус Києва як європейської культурної столиці, реальний стан справ у комунальних закладах свідчить про інше. Деякі театри досі не мають власних сцен, а окремі заклади, як-от Київська мала опера, залишаються без постійної трупи.
Підсумки роботи за півріччя показали: київська культура потребує системних змін, оновлення управлінських підходів і реального фінансування, аби зберегти своє місце в житті міста та його мешканців.
