З настанням холодів Росія активізувала масовані удари по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись залишити українців без світла та тепла ще до зими. Лише в ніч на 3 жовтня окупанти випустили 416 ракет і дронів по об’єктах газо- та енергопостачання в різних областях. Повітряні сили ЗСУ збили понад 300 з них.
Про нову тактику ворога і можливу відповідь України розповів військовий експерт, координатор ГО «Права справа» Дмитро Снєгирьов.
Нова стратегія Москви: удари по газовій інфраструктурі
За словами експерта, головним напрямком ударів ворога стали об’єкти критичної інфраструктури, насамперед у Харківській і Полтавській областях. Росіяни випустили шість ракет «Іскандер» у напрямку Лубен і Лохвиці, ще близько 20 крилатих ракет полетіли по Полтаві, Лубнах і Харківщині. Внаслідок цього на Полтавщині довелося тимчасово зупинити кілька газовидобувних підприємств.
«Атаки по сховищах і розподільчих станціях — це частина нової стратегії Кремля. Її мета — зірвати підготовку України до опалювального сезону, ускладнити постачання газу й створити соціальну напругу», — зазначив Дмитро Снєгирьов.
Окрім цього, під вогонь потрапляють підстанції та енергетичні об’єкти у Сумах, Дніпрі й Херсоні. Внаслідок обстрілів фіксуються перебої в енергопостачанні та пошкодження інфраструктури.
Мета Кремля — хаос і невдоволення
За словами експерта, ці удари мають не лише військовий, а й психологічний ефект. Ворог прагне посіяти паніку серед цивільного населення та викликати невдоволення владою, створивши враження безсилля української енергосистеми перед холодами.
«Москва намагається розгойдувати ситуацію на підконтрольних Україні територіях, використовуючи енергетичний шантаж як інструмент політичного тиску», — наголосив аналітик.
Зростання ризиків: удари по видобутку та сховищах
Експерт попереджає, що найближчим часом атаки можуть посилитися. Російські війська зосереджуватимуться на об’єктах видобутку й зберігання енергоресурсів, а також на логістичних вузлах, зокрема в Полтавській та західних областях України.
Водночас Снєгирьов зазначає, що навіть сама Росія стикається з подібними проблемами, коли українські безпілотники завдають ударів по її нафтобазах і газових терміналах, показуючи вразливість російської ППО.
Дзеркальна відповідь: удари по російських енергооб’єктах
Як підкреслює експерт, Україна має право й можливості для асиметричної відповіді на російський енергетичний терор. За останні місяці зафіксовано рекордну кількість атак українських дронів по нафтопереробних заводах і сховищах на території РФ — понад 30 успішних ударів.
«Якщо росіяни атакують наші електростанції, ми повинні бити по їхніх нафтобазах і газових терміналах. Це не лише військовий, а й символічний сигнал — Кремль має відчути власну уразливість», — підкреслив Снєгирьов.
Він також зауважив, що подібні удари можуть зменшити російський експорт нафти та створити дефіцит пального в самій РФ. Одночасно Україна демонструє здатність завдавати ударів по ключових військових і логістичних об’єктах, зокрема по Кримському мосту.
Захист енергетики: ставка на Patriot
За словами експерта, атаки на енергетичні об’єкти — це частина російської стратегії примусу до капітуляції шляхом завдання страждань цивільним. Утім, Україна активно зміцнює протиповітряну оборону. Нові контракти, зокрема данський на суму 8,5 мільярда доларів, передбачають постачання шести батарей Patriot, що значно посилить захист критичної інфраструктури.
«Звісно, ризики нових ударів залишаються, але посилення ППО дозволить мінімізувати наслідки. Ми вже пройшли через енергетичний терор 2022 року і зробили висновки. Тепер ворогу буде значно складніше занурити Україну в темряву», — підсумував Дмитро Снєгирьов.
