Кінець літа у столиці відзначився серією гучних кримінальних проваджень. Лише протягом серпня підозри у розкраданні бюджетних коштів та службовій недбалості отримали понад двадцять київських чиновників різних рівнів – від керівників департаментів до шкільних бухгалтерів. За оцінками експертів, збитки міста становлять близько чверті мільярда гривень.
Найбільше уваги слідчих привернули справи керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного, директорки музею «Київська фортеця» Оксани Новікової-Вигран та низки чиновників Департаменту транспортної інфраструктури, відповідальних за роботу метрополітену.
Дмитро Загуменний разом із колишнім директором КП «АТП КМДА» замовив ремонт будівлі, яка вже перебувала у приватній власності. На роботи було витрачено майже 1,3 мільйона гривень. За даними ДБР, договори оренди не укладалися, тож бюджетні кошти фактично пішли на облаштування чужої нерухомості. Сам Загуменний відкидає звинувачення, вказуючи на арешт об’єкта у межах справи про незаконну приватизацію. Печерський суд обрав чиновнику та його колишньому колезі запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, однак прокуратура вважає таке рішення надто м’яким і наполягає на його відстороненні від посади.
Оксана Новікова-Вигран, гендиректорка музею «Київська фортеця», отримала підозру у розтраті коштів на реставрацію пам’яток. Слідчі з’ясували, що в акти приймання робіт потрапили дані про роботи, які або не виконувались, або мали завищену вартість. Йдеться про збитки на суму понад 1,2 мільйона гривень.
У справі затоплення «синьої» гілки метро у грудні 2023 року підозри отримали директор департаменту Руслан Кандибор, його заступник Валентин Кульбака, а також головний інженер метрополітену та екскерівник КП «Київський метрополітен» Віктор Брагінський. Останній зумів залишити країну завдяки сфальсифікованим документам про непридатність до військової служби. За цим фактом підозру вручили імовірному організатору втечі – колишньому посадовцю ТЦК.
Серед інших фігурантів серпня – посадовиця КО «Муніципальна охорона», яка придбала 200 бодікамер, не перевіривши їх відповідність технічним вимогам, що призвело до збитків на 1,7 мільйона гривень. Також у поле зору правоохоронців потрапили директорка та бухгалтерка ліцею в Деснянському районі: за три роки вони привласнили майже 7,9 мільйона гривень у вигляді «надбавок». Раніше та сама бухгалтерка вже незаконно отримала понад 3,6 мільйона.
Підозри отримали й представники освітніх управлінь у районах столиці. Начальниці управлінь освіти Дніпровської, Шевченківської та Подільської РДА інкримінують присвоєння та завищення вартості ремонтів і закупівель на суми від кількох сотень тисяч до 1,8 мільйона гривень.
Окремо виділяється справа директора КП «Плесо» Вячеслава Савицького. За даними прокуратури, у 2021 році він організував схему з фіктивними роботами зі створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах. Незважаючи на те, що ці проєкти не були потрібні, підряднику перерахували 1,7 мільйона гривень. Савицькому закидають розтрату коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення.
Таким чином, серпень став для столичних правоохоронців одним із найрезультативніших місяців у боротьбі з корупцією. Під підозрою опинилися чиновники від сфери освіти до керівників ключових комунальних підприємств, а суми завданих збитків вимірюються десятками мільйонів.
