Київська міська рада ухвалила рішення про надання імені Андрія Парубія одному з проїздів у центрі столиці. Йдеться про невелику ділянку в Печерському районі, неподалік парламенту. Колишній спікер Верховної Ради та народний депутат загинув у серпні 2025 року у Львові.
Під час пленарного засідання 23 квітня 70 депутатів підтримали відповідний проєкт. Жодного голосу проти не було зафіксовано.
Нову назву отримає безіменний проїзд, що пролягає між Маріїнським парком і будинком №9 на вулиці Михайла Грушевського. Саме в цій частині урядового кварталу тривалий час працював Парубій.
“Це нагадування про те, що Україна тримається на таких патріотах, які все своє життя відали боротьбі та формуванню самостійної держави. Парубій працював над питанням мови, надання Томосу, внесення в Конституцію європейського напрямку розвитку країни”, – зазначила депутатка Київради Марина Порошенко.
Перед ухваленням рішення відбулося громадське обговорення. У січні 2026 року в застосунку “Київ Цифровий” завершилося голосування, де більшість користувачів – 57% – підтримали ініціативу, тоді як 43% висловилися проти.
Онлайн-опитування тривало з 16 грудня 2025 року. У ньому пропонували саме цю локацію для увічнення імені політика, який працював поруч із будівлею Верховної Ради.
Попередня спроба перейменування однієї зі столичних вулиць через петицію не мала достатньої підтримки. Документ зібрав менше тисячі підписів і не пройшов необхідного порогу.
Обставини загибелі політика та перебіг розслідування
Андрія Парубія вбили 30 серпня 2025 року у Львові на вулиці Єфремова. Нападник відкрив вогонь, і від отриманих поранень депутат помер на місці.
За інформацією джерел, стрілець був замаскований під кур’єра служби доставки та пересувався на електровелосипеді. Він здійснив близько восьми пострілів і одразу залишив місце злочину.
Після нападу правоохоронці оголосили спецоперацію “Сирена”. Львівська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом умисного вбивства.
Очільник обласної прокуратури Микола Мерет заявив, що зв’язку між цим злочином і вбивством Ірини Фаріон не встановлено. Водночас слідство розглядає кілька версій, серед яких і можливий російський слід.
У ніч на 1 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання ймовірного виконавця на території Хмельницької області. Правоохоронці отримали перші свідчення затриманого.
Вже того ж дня 52-річному мешканцю Львова оголосили підозру за статтями про умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю. Йому загрожувало до 15 років позбавлення волі.
Згодом, 2 вересня, кваліфікацію злочину змінили – справу перекваліфікували на посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю. Санкція передбачає від 10 до 15 років ув’язнення або довічне покарання.
3 жовтня підозрюваному Михайлові Сцельнікову інкримінували також державну зраду. Служба безпеки України заявила про наявність доказів його співпраці з російськими спецслужбами, які завербували його більш ніж за рік до злочину.
У грудні слідчі повідомили про виявлення зброї, з якої було здійснено постріли. Її знайшли у схованці, а на пістолеті Макарова зафіксували ДНК підозрюваного.
Тоді ж правоохоронці заявили про нові докази, що свідчать не лише про вбивство, а й про інші злочини проти національної безпеки. Йдеться, зокрема, про виправдовування агресії РФ та заперечення війни.
Під час судового засідання 18 грудня підозрюваний заявив, що готувався до нападу понад рік.
11 березня 2026 року СБУ завершила досудове розслідування. Обвинувальний акт передано до суду, а обвинуваченому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
