Після ударів по столичних ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 Київ живе в режимі енергетичної нестабільності. У багатьох районах електрика з’являється лише на кілька годин, а опалення в частині будинків відсутнє вже не перший день.
Та попри це кияни отримують платіжки з повними сумами нарахувань. Чому рахунки не зменшуються і чи можна домогтися перерахунку, пояснив керівник Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Проблема виглядає парадоксальною. Світла немає, батареї холодні, але борги ростуть. Утім, у чинних правилах для постачальників це не вважається порушенням.
Відсутність електроенергії не означає автоматичне припинення нарахувань. Якщо споживач не передає актуальні покази лічильника, постачальник має право рахувати за середніми показниками попередніх місяців.
У результаті навіть під час повного блекауту суми в платіжках можуть зростати – незалежно від того, користувалася людина електрикою чи ні.
Із теплопостачанням ситуація ще складніша. Лише невелика частина киян має індивідуальні теплові лічильники. Кожен п’ятий будинок у столиці взагалі не обладнаний будинковими приладами обліку.
Навіть якщо тепло подається з порушенням температурних норм, система цього майже не враховує. Лічильники фіксують лише обсяг теплоносія, а не його температуру. Тому рахунок формується так, ніби опалення було повноцінним.
Фактично мешканці платять за тепло, якого не відчувають.
Масові відключення в тисячах будинків навіть на кілька днів, за словами експерта, обертаються колосальними цифрами в платіжках.
Йдеться про десятки мільйонів гривень, які можуть бути нараховані без реального надання послуг. При цьому чіткого механізму автоматичного перерахунку не існує.
“Сьогодні все залежить не від норм закону, а від рішення постачальника. Хоче – перерахує, не хоче – залишить платіжку без змін”, – зазначив Олег Попенко.
У разі питань щодо нарахувань або якості послуг споживачі можуть звертатися до кількох інстанцій.
- НКРЕКП – з питань електропостачання
- Держпродспоживслужби
- суду
Втім, навіть рішення судів нерідко роками не виконуються. Комунальні підприємства подають апеляції та касації, затягуючи процес.
Щоб зафіксувати відсутність або неналежну якість опалення, мешканці мають складати акт разом із керуючою компанією. Але й це не гарантує результату.
Теплопостачальники зазвичай заявляють, що відповідають лише за подачу теплоносія до будинку. Усе, що відбувається всередині мережі чи під’їздів, вони вважають зоною відповідальності балансоутримувача.
За відключень світла чи води мешканці можуть подати заяву з фактичними показами лічильників. Якщо прилади справні та повірені, ці дані можуть врахувати в наступних платіжках.
Олег Попенко вважає, що в умовах війни та постійних ударів по енергосистемі держава має змінити підхід до захисту споживачів.
“Люди змушені жити без світла й тепла, купують обігрівачі, генератори, зарядні станції, витрачаються на ліки. За ненадані послуги має бути автоматична компенсація, а не боротьба з монополістами”, – підсумував він.
Поки ж кияни залишаються сам на сам із холодними квартирами, темними під’їздами та платіжками, у яких цифри не залежать від того, чи була в домі електрика і тепло.
