Рідні старшого сержанта Сергія Жимелі домагаються найвищого державного вшанування. Петиція про присвоєння йому звання Героя України (посмертно) вже зібрала тисячі підписів і продовжує набирати підтримку.
Ініціаторка звернення – сестра військового Юлія Расюк. Петицію оприлюднили 16 грудня 2025 року, і вона залишається відкритою для підписання протягом встановленого терміну.
Життєвий шлях і служба
Сергій Жимеля народився 3 жовтня 1993 року. Він служив командиром відділення БПЛА у 65-й окремій механізованій бригаді підрозділу “Роніни”. 24 листопада 2025 року боєць загинув під час виконання бойового завдання у Новоданилівці на Запоріжжі.
Після себе Сергій залишив дружину, маленьку доньку, матір і сестру. Рідні згадують його як людину, яка ніколи не прагнула уваги і ставила чужі потреби вище за власні.
«Він не скаржився і не розповідав про війну. Коли його називали хорошим, відповідав: “Звичайний” – але це було не так»,
говорить сестра.
Вибір, зроблений у перший день
На фронт Сергій пішов одразу після початку повномасштабного вторгнення. Проблеми зі здоров’ям могли стати підставою залишитися вдома, проте він свій вибір не переглянув.
Мрію про військову службу він носив у собі ще з 2012 року. І навіть відмови не зупинили його на цьому шляху.
«Якщо всі підуть із ЗСУ – хто захищатиме державу?»
«Я не залишу побратимів».
Ці слова, за словами родини, залишалися для нього принципом до останнього дня.
Підготовка і нагороди
У 2023 році Сергій пройшов підготовку у Великій Британії в межах операції «ІНТЕРФЛЕКС», що була спрямована на тренування сержантського складу.
В Україні він отримав низку відзнак за службу та порятунок людей:
- «За вірну службу» ІІІ ступеня (2022)
- «Козацький хрест за бойові заслуги» (2025)
- «Золотий хрест» (2025)
- «За збережене життя» (2025)
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно, 2025)
Голос родини
У своєму зверненні Юлія Расюк просить державу вшанувати брата ще однією нагородою – найвищою.
«Це не просто нагорода. Це вдячність людині, яка віддала все. І пам’ять для його донечки, щоб знала – її тато був героєм не тільки для сім’ї, а й для країни».
Вона наголошує, що Сергій не шукав відзнак і не боявся ризику. Він просто виконував те, що вважав своїм обов’язком.
Петиція ще відкрита
Збір підписів триває, і громадяни можуть долучитися. На це виділено 71 день. Підписати петицію можуть усі охочі після авторизації на офіційному ресурсі.
Для рідних це не формальність, а спроба зберегти пам’ять і засвідчити – подвиг одного військового дорівнює вдячності цілої країни.
