У лісах Київської області зоологи спостерігають незвичайного мешканця – рудого гризуна, який проводить більшу частину життя на деревах і будує характерні кулясті гнізда. Йдеться про тварину, яку більшість людей знає під назвою білка, хоча науковці використовують інше слово.
Фахівці пояснюють – правильна українська наукова назва цього пухнастого мешканця лісу звучить як вивірка.
“Наукова вітчизняна назва популярного пухнастого гризуна, якого всі звикли називати білкою – вивірка”, – зазначають представники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у фейсбук.
Особливості життя чорнобильських вивірок
У зоні відчуження ці тварини мають власні особливості поведінки та зовнішнього вигляду. У місцевих лісах можна зустріти одразу кілька кольорових варіацій цих гризунів.
- У природі трапляються різні відтінки хутра – від яскраво-рудого до майже чорного. Такі темні особини називають меланістами, і це природна мінливість виду, а не наслідок радіаційного впливу.
- Через відсутність постійної присутності людей вивірки в заповіднику поводяться інакше, ніж у міських парках. Вони менш лякливі, але при цьому залишаються повністю дикими – не чекають їжі від людей і здобувають її самостійно.
- Основою раціону є шишки, горіхи та насіння, однак у чорнобильських лісах тварини активно споживають і гриби, яких у зоні відчуження дуже багато.
- Гриби здатні накопичувати більше радіації, ніж інша їжа. Проте спостереження показують, що це не має суттєвого впливу на популяцію – вивірки продовжують активно розмножуватися.
Тварина проводить значну частину життя на деревах. Якщо немає дупла або іншого природного сховку, вона самостійно будує спеціальне гніздо – так зване гайно, яке має форму кулі.
Вивірки зони відчуження виглядають звичайно
Попри поширені легенди про нібито мутантів у Чорнобильській зоні, науковці підкреслюють – ці тварини нічим не відрізняються від своїх родичів з інших українських лісів і не становлять небезпеки для людей.
- Розміри чорнобильських вивірок такі самі, як і в інших регіонах України.
- Їхня поведінка типова для виду – вони будують гнізда на деревах, роблять запаси їжі на зиму і навіть можуть конкурувати із сойками за територію.
- Деякі наукові дослідження фіксують зміни на клітинному рівні у дрібних гризунів у зоні відчуження, але зовні ці процеси не проявляються.
Вивірки – набагато цікавіші створіння, ніж здається на перший погляд. Їхній пухнастий хвіст служить не тільки для зігрівання взимку, але й допомагає утримувати рівновагу та керувати рухом під час стрибків між деревами.
Цікаві факти про лісових мешканців
- Вивірки можуть мати різне забарвлення – руде, буре, сіре або навіть чорне.
- Пухнастий хвіст використовується не лише як теплий покрив, але й як своєрідне кермо під час руху у повітрі.
- Якщо немає готового укриття, тварина плете кулясте гніздо на гілках дерев.
- Раціон цих гризунів значно ширший, ніж просто горіхи – вони можуть поїдати комах, яйця птахів, пташенят і навіть дрібних хребетних.
