Столиця продовжує очищати публічний простір від символів Російської імперії та радянського минулого. 18 грудня Київрада ухвалила рішення про усунення ще 15 об’єктів і окремих елементів, пов’язаних з російською та радянською ідеологією – від пам’ятників до написів і символіки.
Цього разу зміни торкнуться не лише окремих локацій у центрі міста, а й знакових об’єктів, знайомих киянам десятиліттями. Зокрема, рішенням передбачено демонтаж пам’ятника Михайлу Булгакову та вилучення російських топонімів із Житнього ринку на Подолі.
Що саме приберуть
Рішення Київради охоплює широкий перелік об’єктів у різних районах міста. Йдеться як про повний демонтаж, так і про часткове коригування елементів, які містять радянську або російську символіку.
- пам’ятники Дмитру Мануїльському, Михайлу Глінці, Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову;
- знак “Київ – місто-герой” із п’ятикутною зіркою як символом СРСР;
- пам’ятний камінь на честь 100-річчя Володимира Леніна;
- меморіальну дошку Петру Чайковському;
- меморіальну дошку з написом про діяльність підпільного райкому КП(б)У в роки нацистської окупації;
- елементи з написами “Балтийское море”, “Ленинград”, “Нева” та цитату російською мовою з Житнього ринку;
- російську символіку на об’єкті при в’їзді до Києва зі Столичного шосе;
- ідеологічні елементи з будинку на вулиці Івана Драча, 3;
- герб СРСР на знаку межі Києва біля Великої Кільцевої дороги;
- напис “МУП СССР” на будинку на вулиці Архітектора Городецького, 9;
- російські назви на пам’ятному знаку “Нульовий кілометр” на Майдані Незалежності;
- слово “російський” з меморіальної дошки Віктору Васнецову з можливим її перенесенням;
- радянські формулювання та дати на пам’ятнику воїнам-визволителям на вулиці Шовковичній.
Окремо передбачено зміну текстів: роки 1941–1945 замінять на 1939–1945, а формулювання “Велика Вітчизняна війна” – на “Друга світова війна”.
Позиція міської влади
У Київраді наголошують, що кожне рішення ухвалюється не механічно, а після оцінки історичного та суспільного контексту.
“Кожне питання щодо пам’ятних об’єктів розглядається комплексно – з урахуванням історичного контексту, символічного значення та чутливості теми для громади. Водночас Україна має власних видатних діячів, культурних постатей і сучасних Героїв, пам’ять про яких заслуговує на гідне представлення в публічному просторі столиці”, – наголосила депутатка Київради Ганна Старостенко.
У КМДА нагадують, що ще рік тому міжвідомча робоча група сформувала перелік об’єктів для демонтажу або коригування. Серед них уже тоді були пам’ятники Булгакову та Мануїльському, а також знак “Київ – місто-герой”. У квітні 2024 року Український інститут національної пам’яті визнав Михайла Булгакова символом російської імперської політики.
За даними міської влади, у 2023 році Київрада включила 251 об’єкт до переліку тих, що підлягають усуненню з публічного простору. Станом на сьогодні демонтовано понад 170 із них.
Ще 36 об’єктів перебувають у процесі підготовки до демонтажу або коригування. Окрема категорія – 37 пам’яток культурної спадщини, з якими можна працювати лише після погодження з Міністерством культури.
Процес деколонізації у Києві триває з 2022 року і охоплює не лише пам’ятники, а й назви вулиць, площ та міських об’єктів. Столиця залишається лідером за масштабами перейменувань і демонтажів, поступово формуючи публічний простір без імперських та радянських маркерів.
