Після кількамісячних робіт Бессарабський ринок у центрі Києва знову відкрився для відвідувачів. Однак повернення легендарної локації виявилося не тріумфальним – оновлений простір викликав гучну дискусію про межу між осучасненням і втратою історичної суті.
Замість звичних торгових рядів у головному залі відвідувачі побачили масштабний фудкорт приблизно на 400 місць. Саме ця зміна стала ключовою причиною суперечок довкола оновленої Бессарабки.
Ринок із понад столітньою історією
Бессарабський ринок збудували у 1912 році коштом мецената та цукрозаводчика Лазаря Бродського. Автором проєкту став польський архітектор Генрик-Юліан Гай, а над художнім оздобленням працювали українські скульптори Олександр Теремець, Тетяна Руденко-Щелкан і Петро Сніткин.
Будівлю вважають одним із найяскравіших зразків раціонального модерну в Києві. Ринок має статус пам’ятки архітектури державного значення, а однією з його впізнаваних деталей була полив’яна плитка в інтер’єрах, частина якої збереглася навіть після радянської реконструкції 1960-х років.
Обіцянки без втручання
Масштабні роботи в будівлі розпочалися влітку 2024 року. Тоді міська влада запевняла – про реконструкцію або зміну функціоналу не йдеться, а всі дії обмежаться впорядкуванням простору та відновленням торгових рядів.
“Розмов про реконструкцію або перебудову приміщення ринку бути не може, адже це пам’ятка архітектури. Наше завдання – зберігати ринок, як його історію, так і функціонал”, – заявляв 5 серпня 2024 року заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Він також наголошував, що ще у 2013 році було затверджено розпорядження, яке передбачає розробку проєкту реставрації без зміни функціонального призначення ринку. Водночас чиновник підкреслював, що у конкретному випадку йдеться не про реставрацію, а про ремонт і організацію внутрішнього простору.
Втім, уже наступного дня після цих заяв тодішній очільник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко повідомив про доручення тимчасово зупинити всі ремонтно-демонтажні роботи до з’ясування їхнього характеру та контролю.
“Відповідні структурні підрозділи вже приступили до виконання мого доручення. Про хід його виконання кияни будуть оперативно поінформовані”, – заявив Попко.
Подальших публічних повідомлень щодо результатів перевірки не було, а роботи всередині будівлі згодом продовжилися.
Відкриття і реакція містян
Оновлена Бессарабка відкрилася 10 грудня 2025 року. Практично одразу стало зрозуміло – обіцяне збереження і функціоналу, і атмосфери ринку викликає сумніви.
Соцмережі заполонили суперечки. Частина киян позитивно оцінила сучасне освітлення та новий формат простору. Інші ж заявили, що історичний ринок фактично перетворили на чергову «їдальню» в центрі міста, позбавивши його унікальної ідентичності.
Питання законності робіт
Окрім естетичних оцінок, з’явилися й юридичні запитання. Київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов звернув увагу на те, що проведені роботи можуть не відповідати вимогам законодавства щодо пам’яток архітектури.
“Оскільки це пам’ятка архітектури, будь-які роботи мають погоджуватися з органом охорони культурної спадщини. У цьому випадку Мінкульт не погоджував жодного проєкту, бо міська влада назвала це ремонтом. Але це не ремонт, адже було повністю змінено зонування і втрученося в конструкції”, – пояснив Перов.
За його словами, навіть ремонт у такій будівлі є будівельними роботами, які потребують погодження. Водночас звернення до Міністерства культури могло б вимагати повного розкриття обсягу змін, які, на думку експерта, навряд чи отримали б схвалення.
“Як я розумію, історичну плитку зі стін просто збили і поклали нову. Є паспорт пам’ятки з фотофіксацією всіх елементів інтер’єру. Я хотів зафіксувати нинішній стан для порівняння, але охорона не дозволила фотографувати”, – додав пам’яткознавець.
Оцінка реальних втрат для архітектурної спадщини ще попереду. Поки ж Бессарабський ринок став прикладом того, як спроба оновлення історичного простору може перетворитися на тривалу і гостру суспільну дискусію.
