Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що “хорошої” угоди про припинення бойових дій з Росією бути не може – за його словами, така домовленість за визначенням буде проблемною або взагалі недосяжною. Він також наголосив, що шанс на будь-який формат угоди з’являється лише за активної участі США.
Про свою оцінку перспектив переговорів політик говорив у контексті пошуку механізмів завершення війни та дискусій щодо гарантій безпеки для України.
“Гарної угоди не може бути. Вона буде або погана, або дуже погана. Або її не буде.”
Арахамія стверджує: без американського посередництва, у практичній площині лишається лише воєнний шлях. Саме тому, за його словами, участь Вашингтона є ключовою, якщо сторони взагалі прагнуть дійти до будь-яких домовленостей.
Окремо політик окреслив те, що назвав базовими “червоними лініями” України. Перша з них – гарантії безпеки, які мають бути не декларативними, а реальними і працюючими. Друга – відсутність будь-яких поступок щодо Донбасу.
- гарантії безпеки для України – абсолютний пріоритет
- жодних поступок щодо Донбасу
“Ми не можемо віддати Донбас. Це неможливо ні політично, ні юридично, ні з точки зору суспільства.”
За словами Арахамії, навіть теоретичні пропозиції про передачу Донбасу не мають механізму реалізації, а тим паче – не можуть бути закріплені законодавчо.
Ключову причину відсутності переговорного “коридору” він пов’язує з позицією Росії, яку називає ультимативною. У такій конфігурації, каже Арахамія, простору для компромісів не залишається.
“Риторика Росії – black and white: віддайте Донбас, і це має бути територія РФ.”
Саме через це, за його оцінкою, “немає навіть коридору для перемовин”. Водночас українська та американська сторони, за словами політика, шукають альтернативні – гібридні – моделі врегулювання, спираючись на міжнародні та історичні прецеденти.
Окремий блок його критики стосувався загальних формулювань гарантій безпеки за аналогією зі статтею 5 НАТО. Арахамія заявив, що підхід із довгими процедурами консультацій для України є неприйнятним у контексті повномасштабної війни.
“72 години на консультації – це неприйнятно. За 72 години 24 лютого ми майже втратили країну.”
Натомість, зазначив він, Україні потрібна конкретика – від того, якими мають бути оборонні спроможності, до того, як саме виглядатимуть механізми стримування.
- обсяги та типи озброєння
- чисельність і фінансування армії
- пакети стримування, включно з ракетними можливостями
У цьому контексті згадувалася і заява президента України Володимира Зеленського від 18 грудня у Брюсселі – він повідомив, що США досі не надали чіткої відповіді щодо механізмів гарантій безпеки.
На тлі цих дискусій, як зазначається, нещодавно у Берліні пройшли переговори між українськими та американськими посадовцями. Спецпредставник президента США Стів Віткофф за підсумками зустрічей говорив про “відчутний прогрес”.
Водночас президент Зеленський після цих переговорів підкреслив, що підходи Києва та Вашингтона до питання територій залишаються різними.
Також повідомлялося, що вже цими вихідними в Маямі може відбутися новий раунд переговорів між Україною та США – з імовірним залученням військових. Паралельно згадувалася можливість контактів у Маямі між американськими та російськими чиновниками, де можуть обговорювати перспективи завершення війни Росії проти України.
Заявлена Арахамією формула, фактично, зводиться до одного: без зовнішнього важеля у вигляді США домовленості з РФ не проглядаються, а будь-який переговорний результат, навіть у разі його появи, навряд чи буде сприйматися як “хороший”.
