Грандіозна програма захисту киян за допомогою швидких рішень повністю провалилася. Понад чотири роки триває повномасштабна війна, а мешканці спальних районів столиці досі змушені під час повітряних атак бігти сотні метрів до найближчого підвалу. Масштабний план КМДА передбачав масове встановлення бетонних конструкцій швидкого розгортання. Проте гроші просто повернули назад у міську казну.
Аналітичну інспекцію офіційних звітів КМДА щодо реального стану фонду цивільного захисту провела редакція Суспільного.
Ситуація виглядає критичною на тлі виділених колосальних ресурсів. Минулої осені столична влада заклала гроші на купівлю та монтаж 500 мобільних залізобетонних точок безпеки. Їх мали оперативно розгорнути в паркових зонах, скверах і безпосередньо поблизу зупинок громадського транспорту.
Гроші повернули місту без використання
Замість сотень запланованих об’єктів у місті з’явилася всього одна така конструкція. Вона розташована у Деснянському районі. Ба більше, цей єдиний екземпляр передав столиці виробник будівельних матеріалів абсолютно безкоштовно для тимчасового користування.
Районні державні адміністрації Києва офіційно відправили назад до бюджету 453 млн грн невикористаних цільових коштів. Ще 30 млн грн залишку так само пролежали без діла на рахунках РДА. Це підтверджують у мерії.
Під час планування видатків на наступний бюджетний період жоден керівник району не подав нової заявки на фінансування мобільних точок цивільного захисту. Проєкт поставлено на паузу.
При цьому розрахункова ціна одного подібного блоку місткістю близько 50 осіб у 2025 році становила приблизно 3 млн грн.
Деснянський район очолює антирейтинг безпеки
Гострий дефіцит безпечних місць у перерахунку на реальну кількість місцевого населення фіксують у Деснянському районі. Тут на папері обліковується лише 283 захисні об’єкти. Мережа складається з 37 класичних сховищ, 245 об’єктів найпростішого типу та єдиної мобільної споруди.
Показники сусідів суттєво вищі: Дарницький район має 594 захисні точки, Дніпровський — 537, а Голосіївський нараховує 484 одиниці.
На території цього проблемного житлового масиву наразі намагаються наздогнати графік через нове капітальне будівництво споруд подвійного призначення.
Захист для шкіл та дитячих садків став пріоритетом
Ремонт і відновлення старих підвальних приміщень залишаються базовим інструментом для розширення загальної міської мережі безпеки. За останні кілька років у Києві оновили 2899 об’єктів. На ці цілі столиця вже витратила астрономічну суму — понад 4,5 млрд грн.
Одночасно в місті ведуться активні будівельні роботи на 18 майданчиках зі зведення протирадіаційних сховищ та споруд подвійного призначення. Лідерами тут виступають три райони — Деснянський, Дніпровський та Голосіївський, де зводять по чотири блоки. По три таких проєкти реалізують у Солом’янському та Святошинському районах.
Нові капітальні споруди будують виключно на територіях дитсадків та закладів загальної середньої освіти. Серед уже завершених об’єктів міська влада окремо звітує про укриття “Перша Ластівка” на Оболоні. Його кошторисна вартість досягла майже 20 млн грн.
Проте комплексна модернізація існуючого радянського фонду сховищ залишається головним акцентом міської політики захисту населення.
