Працівники комунальних служб, які ліквідовували наслідки ракетної атаки на Київ 9 січня, поки що залишилися без додаткових премій. Бюджетна комісія Київради не підтримала проєкт рішення про їхнє фінансування.
Рішення не ухвалили 15 січня. Саме цього дня стало відомо, що голосів для виділення коштів із міського бюджету не вистачило.
Раніше мер Києва Віталій Кличко доручив підприємствам, залученим до ліквідації наслідків обстрілів, виплатити працівникам додаткову грошову винагороду. Йшлося про людей, які працювали у посиленому режимі, часто під час самої атаки.
Заступник міського голови Володимир Прокопів пояснював ідею так:
“Ми здатні виділити додаткові кошти, можливо, невеликі суми, бо не найкраща ситуація з бюджетом. Їх отримають лише ті, хто брав участь в ліквідації аварій під час обстрілів. Ракети ще летіли, а вони вже лагодили.”
Однак у бюджетній комісії до цієї ініціативи поставилися обережно. Її голова Андрій Вітренко від “Слуги народу” запропонував спочатку прорахувати вплив виплат на бюджет міста. Він також зауважив, що комунальні підприємства мають право самостійно преміювати своїх працівників.
Депутатка від фракції “Удар” Мирослава Смірнова нагадала, що наприкінці грудня “Київенерго” вже отримувало значні кошти:
“Мер уже дав доручення щодо цих виплат. В кінці грудня ми виділяли «Київенерго» 300 млн грн оборонних коштів. Вони гарантували, що 50 млн вони готові віддати на премії. Ми не можемо робити прямого фінансування. Є інші програми, наприклад «Турбота», де є більше 4 млрд.”
У фракції “Європейська солідарність” пояснюють: доручення мера означає, що премії мають виплачувати самі підприємства. Але більшість із них зараз не мають для цього ресурсу.
Людмила Ковалевська з цієї ж фракції зазначила:
“Не всі підприємства можуть виплатити премії працівникам. Вони зараз на межі ліквідності. Департамент фінансів має зібрати запити, проаналізувати їх і видати премії всім, хто на те заслуговує.”
За її словами, у проєктах рішень ішлося про виплату у розмірі 1,5 прожиткових мінімуму кожному працівнику, який безпосередньо займався ліквідацією наслідків атак.
Юридичну сторону питання поставили під сумнів і в Департаменті фінансів. Його директор Володимир Репік наголосив:
“Я би рекомендував отримати позицію юристів, тому що є базовий закон про оплату праці. Рішення в рамках підприємства має приймати виключно керівник. Регулювати можна лише мотиваційним закликом, але точно не нормативно-правовим актом Київради.”
Депутати підкреслюють: без погодження бюджетної комісії та комісії з питань ЖКГ ухвалити рішення про премії неможливо. Цього разу бюджетна комісія не підтримала відповідний проєкт. Також не вистачило голосів, щоб доручити робочій групі підготувати комплексний проєкт фінансової підтримки комунальників.
Комісія з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу взагалі не зібралася – не було кворуму.
Пізніше Віталій Кличко повідомив у Telegram, що КП “Київтеплоенерго” вже виділило 50 млн гривень на преміювання своїх працівників.
Що відбувалося в Києві після атаки 9 січня
9 січня російські війська завдали комбінованого удару по Києву та області. У столиці загинули 4 людини, понад 20 отримали поранення. Наслідки фіксували в кількох районах міста, метро працювало з обмеженнями, розгорнули штаби допомоги.
Удар пошкодив критичну інфраструктуру. Частина Києва залишилася без тепла, гарячої води та світла.
- Без електрики залишилися 417 000 родин.
- Найбільше постраждали Деснянський, Дніпровський, Дарницький та Голосіївський райони.
- Енергетики насамперед намагалися заживити лікарні та інші об’єкти критичної інфраструктури.
У Київській області внаслідок тієї ж атаки постраждали п’ятеро людей, серед них – одна дитина. Наслідки фіксували в кількох районах регіону.
Саме ці події й стали підставою для розмов про додаткові виплати тим, хто працював на місцях руйнувань під час і після обстрілів. Але поки що питання премій залишається відкритим і залежить від подальших рішень міської влади.
