Покровськ може впасти. Більшість військових аналітиків уже не сумніваються. Але навіть якщо місто буде втрачено, це не стане поворотом, який здатний обвалити українську оборону на сході. Натомість кампанія довкола Покровська оголює іншу реальність – російська армія навчається і змінює підходи.
Експерти Інституту вивчення війни вважають, що захоплення міста принесе Кремлю радше символічну, ніж стратегічну перемогу. Російське просування супроводжується величезними втратами і рухається повільно. Лише за 20 місяців від Авдіївки до Покровська війська РФ подолали близько 40 км.
При цьому ціна наступу колосальна. З жовтня 2023 року до літа 2024 року росіяни втратили на цьому напрямку бронетехніку і танки, еквівалентні щонайменше п’яти дивізіям – понад тисячу бронемашин і понад п’ятсот танків.
Попри це Москва намагається подати ситуацію як невідворотний успіх. Риторика про неминучість наступу має компенсувати факт, що навіть повний контроль над Покровськом навряд чи відкриває шлях до глибокого прориву. Українські підрозділи зберігають щільну систему укріплень одразу на захід від міста. А росіянам бракує резервів, щоб стрімко розвинути наступ.
“Після масштабних втрат Росія змінила тактику, відмовившись від механізованих штурмів на користь піхотних груп проникнення. Такий підхід дозволив просуватися повільно, але ціною колосальних втрат. Лише в жовтні, за оцінками ISW, росіяни захопили близько 30 квадратних кілометрів у районі Покровська, втративши до 25 тисяч військових”, – зазначають в ISW.
Аналітики додають: навіть у разі падіння міста тамтешні сили РФ не зможуть швидко розширити зону контролю. Вони втягнуті у позиційну війну і не мають можливостей для маневру широкого масштабу.
Трансформація російської стратегії
Кампанія проти Покровська показала нову логіку дій ворога. Спочатку – удари по логістиці, насамперед дронами середньої дальності. Потім – тиск піхотних штурмових і диверсійних груп, які мають виснажити оборону.
Саме здатність Росії послаблювати постачання на фронті називають окремою загрозою. Якщо українські залізниці та автомагістралі будуть системно виводитись з ладу, оборона фортечного поясу Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка ускладниться.
Ознаки повторення цього сценарію вже помітні. На початку листопада Україна змушена була зупинити залізничне сполучення з Краматорськом через загрозу ударів безпілотників.
Фахівці наполягають: необхідно посилювати захист від дронів і розвивати засоби ураження на дистанції 60 – 100 км від лінії фронту. Водночас вирішальним фактором залишається зовнішня підтримка – артилерія, ракети і розвіддані. Без цього протидія новим тактикам буде значно складнішою.
Аналітики також застерігають: поки Москва відчуває поступ на полі бою, Кремль не бачить стимулів для реальних переговорів. Дипломатичні ініціативи без зупинки наступу залишатимуться обмеженими.
Ситуація на Покровсько-Мирноградському відтинку
Напрямок залишається ключовим через важливість населених пунктів і логістики. Російські підрозділи останніми тижнями активізували штурми. Піхота, підсилена артилерією, намагається прорватися і перерізати маршрути постачання.
Сили оборони тримають позиції. Ворог зазнає значних втрат і не просувається в глибину. Разом з тим бої ускладнюються погодою, а маневри стають повільнішими.
Командувач Нацгвардії Олександр Півненко наголошував, що українські війська у районі Покровська формують резерви для контрштурмових дій. Командир 7-го корпусу штурмових рейнджерів ДШВ Євген Ласійчук повідомляв, що росіяни, загрузнувши в міських боях, були змушені змінити тактику. Раніше також стало відомо про спецоперацію Сил оборони поблизу міста, де було знищено значне скупчення російської бронетехніки, включно із ЗРК “Оса”, танками та бойовими машинами.
Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем РФ, навряд чи стане точкою зламу. Але спосіб, у який ведеться ця кампанія, може визначити характер війни у наступні місяці. І саме до цього Україна вже зараз змушена адаптуватися.
