Російську балістичну ракету не обов’язково фізично збивати, щоб вона не влучила у визначений об’єкт. Українські комплекси радіоелектронної боротьби можуть порушити її навігацію, передати хибні координати або змусити відхилитися від маршруту. Проте така протидія має небезпечний нюанс: ракета залишається цілою, а її бойова частина може вибухнути вже в іншому місці.
Генеральний директор української компанії Kvertus Ярослав Філімонов пояснює: Україна поступово вибудовує єдину систему протидії повітряним загрозам. До неї мають входити радіолокаційні станції, засоби радіоелектронної розвідки й боротьби, камери, аудіодатчики та системи ситуаційної обізнаності.
Зібрана інформація надходить до спільної системи управління. Це дає змогу швидше виявити ціль, простежити її маршрут і визначити, чим саме їй протидіяти.
РЕБ при цьому не руйнує ракету. Його завдання — порушити роботу супутникової навігації, яку високоточна зброя використовує для уточнення власних координат і коригування польоту.
За словами Філімонова, в Україні лише кілька виробників володіють технологіями, здатними створювати ефективні перешкоди для ракетних систем. Уже відомі випадки, коли завдяки такому впливу російська балістика не влучала у визначені об’єкти.
Однак сприймати РЕБ як універсальний захист не варто. Він поки не може замінити традиційну протиповітряну та протиракетну оборону і має працювати разом із нею.
Фактично йдеться про так званий soft kill — некінетичне ураження. Ракету не знищують у повітрі, а намагаються позбавити точного наведення, дезорієнтувати або змусити суттєво відхилитися від курсу.
Хибні координати для російських ракет: як працює LIMA
Однією з тем сучасних воєнних новин стали українські розробки у сфері РЕБ, зокрема стратегічний комплекс LIMA від оборонної компанії Cascade Systems.
Система може глушити та підміняти сигнали супутникової навігації. У результаті російський дрон або ракета отримує неправильні координати, втрачає орієнтацію чи відхиляється від запрограмованої траєкторії.
Начальник управління радіоелектронної боротьби Сухопутних військ ЗСУ Максим Скорецький розповідав, що нові версії LIMA здатні впливати на далекобійні засоби ураження, які використовують російську систему ГЛОНАСС. Комплекс може формувати зону, усередині якої ракета або безпілотник утрачає доступ до навігаційного сигналу.
Військові почали застосовувати LIMA влітку 2024 року. Восени 2025-го систему також стали використовувати для захисту цивільної та критичної інфраструктури.
Cascade Systems стверджує, що за 18 місяців комплекс вплинув на понад 20 тисяч ударних дронів типу Shahed, а також на десятки крилатих і балістичних ракет. Це дані самого виробника, тому вони не є незалежно підтвердженою статистикою.
Компанія також заявляла, що LIMA нібито допомогла відхилити 58 аеробалістичних ракет “Кинджал”. Із них 26 — протягом перших трьох місяців 2026 року. За той самий період виробник повідомляв про вплив на 33 крилаті ракети та понад 10 тисяч дронів.
За задумом розробників, LIMA має доповнювати наявну систему ППО. Якщо дрон або ракета проходить зовнішній рубіж перехоплення, РЕБ намагається зірвати наведення вже ближче до об’єкта атаки.
Такий підхід може зменшити витрати дефіцитних зенітних ракет. Їх можна залишати для цілей, які неможливо нейтралізувати за допомогою електронного впливу.
Розробники LIMA оцінюють вартість прикриття системою великого міста приблизно на рівні ціни однієї ракети-перехоплювача PAC-3 для комплексу Patriot.
Не збити, а збити з курсу: чим це небезпечно
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко підтверджує, що українські комплекси РЕБ уже можуть впливати на російські ракети. Однак, за його словами, говорити про повноцінну заміну Patriot зарано.
Експерт зазначає, що немає достовірних даних, чи саме LIMA застосовують проти балістичних цілей. Водночас відомо, що потужні українські засоби РЕБ уже показували результативність проти аеробалістичних Х-47М2 “Кинджал”.
“Воно дійсно працює. Але Х-47М2 “Кинджал” — це аеробалістика. У неї трохи інший функціонал використання. Хоча вона базується на концепції ракети 9М723 комплексу “Іскандер-М”, її модифікували для повітряного пуску з МіГ-31. Тому тут є свої нюанси, які впливають на ефективність тієї ж системи LIMA”, — пояснює Коваленко.
За словами експерта, значну частину маршруту “Кинджал” долає майже паралельно до землі й лише потім переходить до атаки цілі. Якщо роботу його систем порушити ще на горизонтальній ділянці, ракета може втратити керування та впасти раніше.
У разі повного відключення бортових систем існує ймовірність, що бойова частина не спрацює.
“LIMA придушує “Кинджал” на певній ділянці маршруту, після чого ракета падає горизонтально на поверхню землі з вимкненими системами. Навіть якщо вона впаде, є висока ймовірність, що вона не вибухне”, — говорить Коваленко.
З ракетами 9М723 комплексу “Іскандер-М” ситуація інша. Вони стартують із землі, летять за балістичною траєкторією, а на фінальному етапі майже вертикально падають на ціль.
Тому наслідки електронного придушення залежать від моменту, коли ракета потрапила під вплив РЕБ. Якщо це сталося на проміжній, більш горизонтальній частині маршруту, ризик спрацювання бойової частини може зменшитися. Якщо ж ракета вже перейшла у вертикальне пікірування, вона може відхилитися, впасти неподалік від цілі та все одно вибухнути.
Подібний ефект спостерігають і під час протидії російським керованим авіаційним бомбам. РЕБ здатен відвести КАБ від заданих координат на 200, 300 або навіть 500 метрів, однак це не позбавляє боєприпас здатності вибухнути після падіння.
“Так само може бути й із балістикою типу 9М723. Нам невідомо, на якій ділянці вона потрапляє під вплив РЕБ. Якщо придушення відбувається, коли ракета ще летить горизонтально до землі, ймовірність вибуху мінімізується. Якщо на вертикальній ділянці — навпаки”, — зазначає експерт.
Чому електронний захист не стане другим Patriot
Головна відмінність Patriot PAC-3 полягає у способі ураження цілі. Ракета-перехоплювач має фізично влучити у балістичну ракету та знищити її бойову частину ще в повітрі.
Після такого перехоплення на землю також падають небезпечні уламки, однак імовірність повноцінного вибуху бойової частини значно зменшується.
РЕБ працює інакше. Він може змінити маршрут ракети або позбавити її точного наведення, але сам боєприпас залишається цілим.
“Якщо ракета буде придушена над лісом, озером, морем, річкою чи болотом — це непогано. Але якщо ефект придушення відбудеться над населеним пунктом, вона впаде, однак імовірність вибуху все одно залишається”, — застерігає Коваленко.
Фактично система РЕБ може врятувати конкретний військовий, енергетичний чи державний об’єкт, однак перенести місце падіння ракети на іншу територію.
Крім того, потужних комплексів електронної боротьби поки недостатньо для прикриття всієї України. Насамперед їх, імовірно, розгортатимуть навколо Києва, критичної інфраструктури та найбільш важливих державних об’єктів.
“Усі засоби протидії повинні використовуватися виключно комплексно. РЕБ у майбутньому лише підсилюватиме наші можливості разом із класичними зенітними ракетними комплексами”, — підсумовує експерт.
На думку Коваленка, у перспективі такі системи можуть впливати не лише на “Кинджали” та “Іскандери-М”, а й на ракети “Циркон”. Проте результат залежатиме від системи наведення конкретної ракети, її траєкторії, способу запуску та моменту входження у зону придушення.
Відхилення на 300 метрів: порятунок для аеродрому, але не для міста
Військовий експерт Павло Нарожний наголошує, що вплив РЕБ на російські ракети застосовується вже давно. За його словами, OSINT-дослідники неодноразово бачили на супутникових знімках численні вирви навколо українських аеродромів — сліди неточних ударів “Кинджалів” та “Іскандерів”.
“Я не знаю, для кого це може бути новиною. Це роблять уже дуже давно”, — говорить експерт.
Водночас ракети мають інерційну систему наведення, на яку РЕБ не може безпосередньо вплинути. Тому навіть після втрати або підміни супутникового сигналу ракета продовжує рух у напрямку цілі, хоча її точність погіршується.
За оцінкою Нарожного, відхилення може становити приблизно 100–300 метрів.
Для військового аеродрому це іноді означає падіння ракети у полі або на незабудованій ділянці поруч зі злітною смугою. Однак у густонаселеному Києві, Одесі чи Дніпрі ті самі 300 метрів можуть означати влучання в інший житловий будинок, дорогу або цивільний об’єкт.
Отже, РЕБ здатен урятувати визначену ціль від прямого влучання, але не прибрати загрозу для всього міста. Саме тому електронне придушення має залишатися одним із рівнів оборони, а не заміною системам, які фізично знищують ракету в повітрі.
