Дискусійний фонтан та архітектурний конкурс: деталі урядового плану.
Вартість облаштування цього простору оцінюють у 51,9 млн грн. Фінансування повністю бере на себе фармацевтична компанія Farmak.
Цікаво, що раніше столична влада планувала створити на цій локації сучасний фонтан. Задум мерії передбачав повне оновлення інфраструктури, безбар’єрне середовище, нові пішохідні зв’язки та масштабне озеленення. Про це повідомив керівник ГО “Рада з урбаністики Києва”. Проте через відсутність відкритого конкурсу та діалогу з громадою проєкт викликав серйозні суперечки.
Саме тому 3 липня в Офісі президента провели спеціальну нараду. На ній чиновники домовилися розробити чіткий план громадських слухань, круглих столів та відкритого змагання архітекторів. Кабмін має затвердити відповідну постанову спільно з Національною спілкою архітекторів. Організаційні питання зараз разом вирішують парламент, уряд, ОП та київська влада.
Майбутній монумент височітиме на початку бульвару Тараса Шевченка. Ідея належить Володимиру Зеленському. Президент озвучив її 28 червня у День Конституції. Пам’ятник зведуть на розі з Хрещатиком, де до повалення учасниками Революції Гідності у 2013 році стояв монумент Леніну.
Оновлена інфраструктура локації також включатиме пандуси, безбар’єрні переходи та елементи благоустрою. Громадський простір має повністю відповідати історичному масштабу постаті. Про це офіційно повідомляється на сайті Офісу президента.
Історичний вимір: від імперської анафеми до визнання Лаври
Іван Мазепа – видатний український державний, політичний та військовий діяч. Він очолював козацьку державу на Лівобережжі з 1687 по 1704 рік. Згодом керував усією Наддніпрянською Україною. Також володів титулом князя Священної Римської імперії.
Спочатку правитель тривалий час підтримував Москву у Північній війні проти Шведської імперії. Проте 1708 року він уклав союз зі шведами.
Потім російський цар Петро I наказав жорстоко знищити гетьманську столицю Батурин. Самого лідера козаків піддали церковному прокляттю. Після поразки під Полтавою діяч емігрував до Молдовського князівства.
Понад два століття поспіль у першу неділю великого посту в храмах імперії проголошували анафему. РПЦ та УПЦ МП не зняли її досі, ігноруючи офіційні прохання України.
Проте Вселенський патріархат у вересні 2018 року оголосив, що ніколи не визнавав цієї суто політичної анафеми.
Константинопольська церква наголошує на канонічності дій гетьмана:
“В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували”.
Ще далекого 1918 року єпископ Назарій відслужив першу панахиду за українським гетьманом у стінах Софійського собору. Тоді дозвіл на це дав митрополит Київський і Галицький Антоній.
А вже у 2023 році історичну панахиду за своїм видатним меценатом вперше провела Києво-Печерська Лавра.
