Київ купує енергонезалежність за величезні гроші. На черговому засіданні депутати Київради погодили виділення додаткових 9 мільярдів гривень. Ці кошти спрямують на посилення енергетичної стійкості міста перед наступними холодами.
Про фінансове рішення 14 травня оголосив Віталій Кличко. Це сталося під час пленарного засідання.
Левову частку нових асигнувань отримає державна структура. Зокрема, 1 млрд 250 млн гривень перерахують Державному Агентству відновлення та розвитку інфраструктури. За ці фінанси планують придбати обладнання для створення запасної системи опалення в мегаполісі.
Захист об’єктів залишається ключовим завданням для влади. Наразі в місті відновлюють пошкоджене обстрілами майно та встановлюють спеціальні інженерні конструкції. Також фахівці розвивають мережу когенерації та зміцнюють систему водопостачання.
Чимало киян уже подбали про себе самостійно. Майже дві тисячі будинків столиці досягли автономії. Вони скористалися міськими програмами підтримки енергонезалежності.
Загальна вартість усіх критичних заходів сягає 30 мільярдів. Мер підкреслив, що існує попередня домовленість із Кабміном про спільні витрати. Гроші мають виділяти порівну: половину місто, половину держава.
Офіційний запит до уряду має юридично закріпити обіцянки. Сьогодні Київрада готує відповідне звернення до центральної влади. Місто чекає на реальні ресурси.
Деталі підготовки розкрив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Він виступив із доповіддю перед депутатами. Певні питання обговорювали без сторонніх очей.
Реалізація стратегії енергостійкості
Процес затвердження планів для столиці тривав непросто. РНБО схвалила стратегії для всіх областей ще на початку березня, але Києву дали час на доопрацювання. Це затягнулося на кілька тижнів.
Віталій Кличко наполягав на критичній важливості державної допомоги. До розробки столичного документа залучали найкращих експертів галузі. Фахівці Мінрозвитку громад також надали свої пропозиції.
Президент встановив жорсткі дедлайни для подачі фінального документа. Спершу йшлося про 10 березня. Позачергову сесію для цього скликали на день раніше.
План ухвалили з другої спроби лише 10 березня. Цей масштабний документ розділили на три окремі блоки фінансування. Перший етап охоплює термінові роботи до кінця 2026 року, які Київ закриває власним коштом. Другий блок дозволить залучити ще 13 мільярдів у разі перерозподілу бюджету. Найскладніша частина — третя, де місту потрібно понад 37,7 мільярда гривень від держави та зміни в законах.
У пріоритеті стоїть безпека конкретних потужностей. Влада планує захистити 57 критичних об’єктів. Додатково хочуть встановити установки генерації на 200 МВт.
Київ став останнім регіоном із затвердженим планом. Це сталося 20 березня на Координаційному центрі. Про це повідомила Юлія Свириденко.
Наприкінці березня місто офіційно перейшло до активної фази робіт. Тоді Петро Пантелеєв заявив про старт підготовки до сезону. Перші 10 мільярдів уже пішли в роботу.
